Вчити анітрохи не менш цікаво, ніж вчитися. Набувши практичних знань і досвіду впродовж тривалих років кропіткої праці в перекладацькій сфері, ми вирішили поділитися ними з активними молодими перекладачами.

Організувати зустріч зі студентами, ще й одразу з двох кафедр (теорії та практики перекладу з німецької й англійської), виявилося досить просто. Час, місце й техніку знайшли швидко та легко. За це варто подякувати відкритому до співпраці НТУУ «КПІ», викладачі якого усвідомлюють недосконалість нинішньої системи освіти, готові радитися з тими, хто застосовує теоретичні знання на практиці, вчитися в них і надавати студентам можливість дізнатися щось нове.

Ми говорили про те, що являє собою сучасний технічний переклад, які навички повинен мати гарний перекладач, чого очікують від нього замовники, якою може бути кар’єра у сфері перекладу, як одержати практичний досвід і де знайти роботу, а також про поширені навколоперекладацькі міфи. Оглядова лекція вийшла досить насиченою. Виявилося, що, на жаль, навіть сьогодні багато хто не здогадується, що переклад виконується не «просто так», а в спеціальних CAT-інструментах (computer-aided translation), що існують посібники зі стилів, вимоги замовників, інструкції, порушувати які заборонено, що потрібне гарне володіння не тільки іноземною, а й рідною мовою. Студенти довідалися, що працювати швидко, якісно й багато — не міф і не примха замовника, що фриланс лише на перший погляд видається свободою й що багато в чому він навіть складніший, ніж штатна робота в бюро перекладів, що роботу можна знайти, навіть не маючи досвіду, — потрібні лише бажання, любов до мови, готовність вчитися й упевненість у собі. Наостанок, на прохання викладачів, ми розповіли, як провести час в інституті з користю, як самостійно практикуватися в перекладі й набирати досвід.

Найбільшою подякою були запитання студентів і цікавість у їхніх очах, а також запрошення-побажання зустрітися ще й обговорити порушені теми докладніше. Але ще більше нас здивували викладачі: вони уважно слухали, не хотіли відпускати, спокійно кивали у відповідь на пряме твердження, що перекладу в інституті не навчать, і довго дякували.

Дуже сподіваємося, що нам вдалося запалити студентів своїм ентузіазмом. Ця зустріч точно була не останньою.