10 питань експерту

© Усі права захищені.

Наш менеджер виробництва відповів на питання учасниць Літньої школи перекладу 2020 Діани Савостіної та Вікторії Пушиної, і поділився ідеями щодо майбутнього перекладацької галузі.

Чим Ви приваблюєте клієнтів? Чим вирізняєтеся серед інших перекладацьких компаній?

Зазвичай на це запитання відповідають так: «Ми відрізняємося якістю перекладів». Але насправді якість перекладів сьогодні не є перевагою: якщо ти професіонал, ти даєш якісний результат за замовчуванням, про це не варто навіть згадувати. Якістю нині нікого не здивуєш.

Натомість ми приваблюємо якістю обслуговування. Це не те саме. Власне кажучи, бюро перекладів продає клієнту не переклад: воно продає обслуговування.

Коли ти приходиш у ресторан, ти купуєш не просто їжу — ти купуєш спокійну атмосферу, приємну музику, цікавий інтер’єр, доброзичливість офіціанта. Ти купуєш обслуговування. Купити просто їжу можна було б набагато дешевше. Так і у сфері перекладів: ми продаємо обслуговування.

Ми майже миттєво відповідаємо на запити, виконуємо безкоштовні тести, працюємо швидко, самі пропонуємо варіанти розв’язання проблем, які навіть ще не виникли. Оскільки в нас багато клієнтів в інших країнах та інших часових поясах, іноді працюємо на вихідних або в неробочі години. Ми вміємо обробляти файли нестандартних або незручних форматів, від яких відмовляються інші бюро.

Узагалі кажучи, ми намагаємося діяти так, щоб клієнт був певний: з його замовленням усе буде гаразд.

Наскільки зараз в Україні користуються попитом переклади, наскільки це популярно?

В Україні ухвалено так званий Закон про мову, який зобов’язує кожного виробника, що імпортує свою продукцію на український ринок, локалізувати її українською. Це збільшило кількість замовлень. Крім того, ринок перекладів загалом зростає щороку приблизно на 6 %. Тому попит на українські переклади збільшується, навіть попри пандемію коронавірусу. Кваліфікованих українських перекладачів нам не вистачає.

Слід враховувати, що останніми роками значно поширюється використання машинного перекладу (який насправді не варто було б називати перекладом, але це інше питання). Тому сучасному перекладачеві дедалі частіше доводиться замість чистого перекладу займатися «олюдненням» машинного. Це інше вміння, воно називається MTPE (machine translation post-editing). Воно потребує дещо інших навичок, і для нього навіть існує окремий стандарт ISO. Попит на фахівців, які ним володіють, з року в рік зростає. Сучасному перекладачеві варто його освоїти.

Що варто знати, перш ніж починати працювати перекладачем у перекладацькій компанії?

Мій досвід свідчить, що ключовою якістю в нашій справі є вміння вчитися й адаптуватися. Наш час надто мінливий: неможливо засвоїти щось одне та заробляти цим усе життя. За 3–4 роки ваші знання застаріють.

У «Технолексі» є перекладачі, які чимало знали та вміли, ще коли до нас приходили, але вони повільно вчаться й тому досі залишаються майже на тому ж рівні. Водночас багато таких, хто ледь-ледь впорався із вступним іспитом, але вчився та цікавився всім — і зараз став редактором, який заробляє більше та якого з радістю залучив би у свою команду будь-який менеджер.

У нашій справі успіху досягають допитливі, ті, хто чимось цікавиться, навіть якщо ніхто не наказує це робити, — лінгвістичними нюансами, новими функціями програм, новинками на ринку тощо.

У кого є найбільше шансів потрапити в перекладацьку компанію? Якими є критерії відбору?

Мені часто доводиться перевіряти тести. Я навіть не цікавлюся, чи є в претендента диплом філолога. Досвід навчив мене звертати увагу передусім на те, як претендент формулює свої думки, як він будує речення, на його стиль.

Можна навчити звертати увагу на помилки орфографії, пунктуації, термінології тощо, для цього є навіть напівавтоматичні засоби перевірки. Навчити ж грамотно формулювати думки набагато складніше. Тобто вирішальне значення має знання не стільки іноземної, скільки рідної мови. Дивна річ: студенти, які планують стати перекладачами, докладають чималих зусиль для вивчення англійської або німецької, а на практиці їхньою найбільшою проблемою часто виявляється їхня рідна мова.

Щоб навчитися зрозуміло та грамотно формулювати речення, потрібно мати чуття мови — своєї, рідної. Його не здобудеш за рік, і не існує «Посібника з напрацювання чуття мови». Воно мимоволі розвивається в того, хто цікавиться мовою, хто багато читає (причому не пости у Facebook, а хороші книги). Така людина формулює свої думки грамотно, навіть не усвідомлюючи, де вона цьому навчилася.

Утім, потрапити в компанію — це лише половина справи, адже потрібно ще в ній утриматися після випробувального терміну. Статистика свідчить, що третина його не проходить. З іншого боку, ті, хто залишився, співпрацюють із нами щонайменше три роки, зазвичай набагато більше. А ті, хто звільняється, переважно переходять на інший ринок — тобто перекладачі не йдуть від нас в інші бюро.

Як знайти роботу перекладачеві-початківцю без досвіду роботи?

Це знайома проблема, і не тільки на ринку перекладів. Новачок перебуває в замкненому колі: без досвіду не беруть на роботу, а без роботи не набудеш досвіду. Тому, аби розірвати це зачароване коло, потрібно набути хоча б якогось досвіду.

Дивіться навчальні відео — про лінгвістичні тонкощі, про нюанси іноземної мови, про комп’ютерні програми, що їх використовують перекладачі. Підпишіться на тематичні канали та блоги. Вступіть до перекладацьких груп у соціальних мережах — нехай своїм досвідом із вами поділяться їх завсідники. Робіть безкоштовні переклади, щоб отримати уявлення, з чим вам доведеться мати справу. Зробіть щось на кшталт портфоліо перекладів, які ви могли б продемонструвати. Аналізуйте свої помилки. Пробуйте складати тести. Не сприймайте завалений тест як вирок: наприклад, у нашу компанію ніхто не забороняє складати іспити кілька разів.

Наскільки важливим для перекладача є вміння працювати в команді? Чи переклад — виключно одноосібна робота?

Професія технічного перекладача дійсно сприймається як ідеальний варіант для інтроверта. Інтровертів у нас і справді чимало. Але це точно не одноосібна робота.

У «Технолексі» всі перекладачі розподілені по командах, тому вміння працювати в команді як ніколи важливе. Коли приходить великий проект, усім, хто бере в ньому участь, доводиться постійно спілкуватися та щось узгоджувати. Наприклад, ви помітили термін, який ваші колеги перекладають неправильно, — вам потрібно буде повідомити їх про це та запропонувати кращий, на ваш погляд, переклад. Затримуєте переклад — контактуєте з менеджером. Підозрюєте помилку у вихідному тексті — пишете запит клієнтові. Не згодні з виправленнями редактора — звертаєтеся до нього (у нас втілена ціла система для цього). Ситуацій, коли потрібно контактувати з людьми, чимало.

Чи потрібно перекладачу володіти письменницькою, літературною майстерністю, чи знання мов буває достатньо?

Це пов’язані речі. Той, хто працює з текстами, так чи інакше набуває вміння їх продукувати, тому зазвичай перекладачеві не становить великої проблеми виступити в ролі письменника, копірайтера тощо та написати щось «із голови». Формально такого знання від перекладача не вимагається, але в будь-якому разі письменницька та літературна майстерність — це плюс у карму.

Чи потрібна перекладачу додаткова освіта для перекладу спеціалізованих текстів?

Перекладачем у нас може працювати людина, яка формально не є спеціалістом. Проте є теми, які потребують спеціальних знань, як-от медицина, юриспруденція тощо. Помилка в таких перекладах може коштувати дорого, тому для їх виконання додаткова освіта потрібна.

Оскільки переклад — це, на найзагальнішому рівні, передача смислу, у нашій компанії діє загальний принцип: перекладач мусить розбиратися в тексті, над яким працює. Але спеціалізовані тексти бувають різні.

За переклад інструкції з експлуатації ядерного реактора ми просто не візьмемося — його не зробиш без фізика-ядерника. Інструкцію ж із ремонту автомобіля ми легко перекладемо. Звичайно, перекладач має розуміти, як працює автомобіль, і відрізняти карбюратор від генератора. Але для цього зовсім необов’язково отримувати технічну спеціальність.

Чим, на вашу думку, відрізняються «класичні» перекладачі від сучасних? Чи можливо, прочитавши текст, визначити, у який період його було перекладено?

Сучасні перекладачі витрачають на пошук потрібної їм інформації значно менше часу, ніж їхні попередники (до речі, це одна з обов’язкових навичок сучасного перекладача — миттєво знаходити потрібну інформацію). Сучасні перекладачі набагато продуктивніші. Їм не доводиться годинами чекати необхідний посібник у бібліотеці або зусібіч обкладатися словниками. Усі рутинні операції покладені на комп’ютер, і це значно прискорює їхню роботу.

Власне кажучи, нині немає такої професії — просто перекладач, як немає такої професії — просто інженер. Це надто загальне поняття. Художній перекладач, технічний перекладач, синхронний перекладач — це практично різні професії, хоч у всіх цих назвах і присутнє слово «перекладач».

Період написання тексту можна приблизно визначити методами корпусної лінгвістики, за частотністю використання слів — наприклад, за допомогою національного корпусу української мови або служби Google Ngram Viewer. Або за словами-маркерами — приміром, якщо в тексті йдеться про Facebook, зрозуміло, що він написаний після 2004 року, адже компанія Facebook заснована в 2004 році. Дещо можна з’ясувати, проаналізувавши стиль і манеру викладення. У радянські часи, наприклад, приділяли величезну увагу ідеологічним питанням — аж до того, що «неправильні» абзаци або розділи іноземної книги іноді взагалі викидали через невідповідність «правильним» настановам. Бачиш заідеологізований текст — одразу розумієш: СРСР. Загалом мова перекладачів змінювалася разом із мовою решти суспільства.

Чи буде професія перекладача затребувана за 5–10 років, чи машинний переклад повністю замінить людину-перекладача?

Оскільки переклад — це передача смислу, машинний переклад зможе замінити людину лише тоді, коли машина навчиться розуміти смисл людської мови. Я вважаю, що це станеться нескоро, адже навіть люди не завжди розуміють одне одного.

Машинний переклад неодмінно виб’є з ринку тих перекладачів, якість перекладу яких не перевищує якість машинного. Але очевидно, що професія перекладача зміниться, і за 5–10 років перекладачі будуть не стільки перекладати, скільки контролювати роботу машини.

Інші статті

Крик душі редактора

19.03.2019 Перший крик душі редактора був адресований претендентам — тобто тим, хто планує професійно займатися перекладом. А от цей, якщо можна так висловитися, крик душі адресований редакторам. Проте редактори навряд чи дізнаються з цієї статті щось принципово нове — вони, імовірніше, з розумінням посміхнуться.

Фриланс: будні самітника

27.02.2017 Порівняно з традиційною роботою в офісі, фриланс надає низку переваг: можливість самостійно вирішувати, скільки й коли працювати, фільтрувати замовників і вибирати лише «хороших»; відсутність будь-яких довгострокових зобов’язань; розташування робочого місця лише за кілька кроків. Успішні фрилансери розміщують у соцмережах фото з ноутбуком на пляжі й вихваляються, що «втекли від корпоративного рабства».

Як за допомогою продукту «масло» зіпсувати продукт «каша»

02.03.2016 Одна з найголовніших проблем локалізації — контроль термінології. Як правило, серйозні компанії розробляють власну термінологію, що стосується продуктів, які вони випускають. У результаті створюються великі глосарії затверджених термінів. Дотримуватися термінології в перекладі — дуже важливо. Інакше текст щонайменше справить неприємне враження на користувачів, а в гіршому разі — може призвести до патентних суперечок. Саме тому для контролю термінології проводяться спеціальні перевірки, і в будь-якій сучасній програмі автоматизованого перекладу (так званій «кішці») передбачені засоби контролю термінології.

UA--Спасибо!

Мы получили ваше резюме.

Как только мы его изучим, мы свяжемся с вами.

Дякуємо!

Ми отримали ваше повідомлення.

Ми відповімо вам, як тільки прочитаємо його.


Якщо повідомлення надіслано у робочий час,
ми зазвичай відповідаємо протягом години.

Дякуємо!


Ви успішно підписалися!

Повідомлення

+ Вкласти файл
UA-

Мы внимательно изучим ваше резюме
и свяжемся с вами в ближайшее время