➡️ Уявляєте, як було б круто, якби Дарт Вейдер, Шварценеґґер, Гаррі Поттер і всі решта говорили голосами не дикторів, а власними, тільки українською? Серйозний крок до появи такої можливості зробила компанія Resemble AI, що займається розробками у сфері синтезу мовлення. Вона представила програму під простенькою назвою Localize. Програма локалізує мовлення, зберігаючи звучання вихідного голосу.
Поки що програма працює із шістьма мовами: англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською та голландською, але розробник обіцяє розширити їх асортимент.
➡️ Розробники гри Cyberpunk 2077 підійшли до проблеми відеолокалізації з іншого флангу: вони добиваються того, щоб міміка персонажа відповідала його мовленню. Технологія універсальна: персонажем може бути, наприклад, ворона або вурдалак із їхнім специфічним мовленнєвим апаратом.
Ось тут можна переглянути їхню презентацію, а також перейдіть на сайтJALI ResearchInc.
➡️ Для багатьох мов міміка має настільки важливе значення, що їх носії відмовляються дивитися дубляж і віддають перевагу читанню субтитрів. Створюючи дубляж, локалізатори були завжди змушені «підганяти фігуру під костюм», як у Жванецького, — тобто підбирати слова під уже готову міміку. Але давно здійснюються спроби діяти від супротивного — підганяти міміку у відео під потрібні слова.
В англійській мові є дивовижний термін face control. Дивовижний він тим, що прийшов в англійську з російської. Це один із прикладів так званого зворотного запозичення. Термін народився в країнах колишнього Радянського Союзу у «веселі дев’яності» — тобто в російській і приблизно тоді й в українській мові.
У ті часи разом із появою перших серйозних грошей у наших людей, як гриби після дощу, почали з’являтись елітні нічні клуби. На вході до кожного такого клубу стояли швейцари-викидайли, зазвичай у малинових піджаках, пропускаючи всередину тільки тих, чий статус відповідав елітності клубу. Вони й здійснювали те, що стало називатися фейс-контроль.
Усе іноземне було тоді дорогим і викликало повагу, тож термін замаскувався під англійський — ніби натякаючи, що «контроль облич» — модне західне явище, там усі так роблять, а отже, потрібно й нам, ми ж елітні. Цікаво, що іноземців таке сортування зазвичай, навпаки, ображає.
В англійську мову слово «фейс-контроль» імпортувалося пізніше. Причому спочатку його навіть транскрибували — feis kontrol, це ж запозичення. Англомовні не відразу усвідомили, що це їхні рідні англійські слова, які перекочували в слов’янські мови й там трансформувалися. Якщо ви скажете їх англомовній людині, вона може й не здогадатися, про що ви. Цей термін є не в кожному англійському словнику.
Як і не в кожному українському. Написання цього слова наразі не регулюється офіційними джерелами, тож українці пишуть його по-різному, однак у корпусах варіант фейс-контроль трапляється частіше, ніж фейсконтроль.
До речі, користувачі платформи Словотвір, «майданчика для перекладів запозичених слів», пропонують інші, щирі українські терміни на позначення цього явища:
лицезвір
лицепуск
ликогляд
пикопас
мармизогляд
Можна користуватись одним із них, але їх в офіційних словниках теж немає.
Є фраза: двадцять сім цілих чотири десятих мільйона доларів. Як правильно записати її в скороченому вигляді?
Де можна помилитися
Запис дуже короткий, але кількість варіантів його можливого написання вражає. У списку нижче їх 20 штук, повторів серед них немає, і це напевне не всі можливі варіанти:
$ 27,4 млн
$ 27,4 млн.
$ 27.4 млн
$ 27.4 млн.
$27,4 млн
$27,4 млн.
$27.4 млн
$27.4 млн.
27,4 $ млн
27,4 $ млн.
27,4 млн $
27,4 млн. $
27,4$ млн
27,4$ млн.
27.4 $ млн
27.4 $ млн.
27.4 млн $
27.4 млн. $
27.4$ млн
27.4$ млн.
Спробуймо розібратися.
Правильні запитання
Вибрати правильний варіант у цьому випадку означає знайти відповіді на чотири запитання:
Де в записі потрібно розмістити знак долара — перед числом, після нього чи після млн?
Чи потрібно відокремлювати пробілом знак долара?
Який знак є десятковим розділювачем — крапка чи кома?
Чи потрібно ставити крапку після млн?
Проаналізуймо.
1. Де в записі потрібно розмістити знак долара?
Перше запитання — де ставити знак долара — викликає найбільше розбіжностей. Правопис це не регулює, останні ДСТУ це не регулюють, на форумах пишуть різне. Ще й НБУ зовсім не допомагає: у далекому 2004 році зазначив, що графічний знак грошової одиниці — щоправда, гривні — можна писати і перед номіналом, і після нього.
На відміну від символу цента ¢, символи банкнот, зокрема долара $ та євро €, в українській мові на письмі переважно розташовують не перед, а після грошового символу.
Однак автори кілька разів наголошують, що в українській мові написання символів валют офіційними джерелами не регламентується. Крім того, це всього лише проект, який не є чинним правилом або настановою Вікіпедії.
Усе дуже складно та заплутано. Але, якщо дотримуватися традиційної для української мови послідовності записування чисел і назв грошових одиниць (двадцять сім мільйонів доларів), логічно буде залишити графічний знак укінці.
Таким чином, імовірно, мабуть, знак долара слід писати в кінці всього запису, після млн, але жодне хоча б трохи офіційне джерело цього поки що не регламентує.
2. Чи потрібен пробіл поруч зі знаком долара?
Відповідь на перше запитання автоматично знімає запитання про те, чи потрібен пробіл біля знака долара: звісно, потрібен. Якби його потрібно було писати після цифри, теоретично було б можливим написання разом. Але в цьому випадку пробіл потрібен обов’язково, навіть без додаткових розвідок.
3. Яким знаком відокремлювати дробову частину —десятковою крапкою чи десятковою комою?
Проблема вибору кома/крапка виникає тому, що крапка в ролі десяткового розділювача вживається в англомовних країнах, і в ході перекладу її часто залишають і в українській.
У статті Вікіпедії, присвяченій десятковим розділювачам у світі, зазначено, що в Україні, як і в усій Європі, крім Великої Британії та Ірландії, використовується саме кома.
Windows під час установлення української локалі також за замовчуванням пропонує кому:
4. Чи потрібно ставити крапку після скорочення «млн»?
Крапка після млн, млрд, трлн та інших подібних скорочень не ставиться.
У новому правописі в параграфі 62, присвяченому графічним скороченням, зазначено, що, подібно до написання без крапок скорочених назв одиниць вимірювання, стягнення грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд) і трлн (трильйон) не вимагають крапки.
Вони утворені не відтинанням частини слова (яке й позначається крапкою), а викиданням літер із середини слова. Тому крапка не потрібна.
Зверніть увагу, що тис., яке постійно зустрічається поруч із млн, — це справжнє скорочення, і крапка тут потрібна. Виникає ілюзорна плутанина: 25 млн (без крапки), але 25 тис. (з крапкою). Але так правильно.
Правильна відповідь
Отже, правильна відповідь (у цьому місці лунає барабанний дріб):
Який варіант написання з наведених нижче правильний?
9 х 12 см
9х12 см
9 Х 12 см
9Х12 см
9 × 12 см
9×12 см
Який знак має бути між цифрами
Як бачимо, варіанти відрізняються написанням знака між цифрами та наявністю/відсутністю пробілів навколо нього. Спочатку розберімося, що позначає знак між цифрами.
Судячи з усього, йдеться про якийсь прямокутний об’єкт розміром 9 на 12 см (імовірно, про фотографію). Його площа — 108 квадратних сантиметрів, вона вираховується перемноженням довжини та ширини. Але очевидно, що власне площа автора не цікавить: йому важливо показати читачу, що об’єкт прямокутний і що в нього є певні довжина та ширина.
Отже, знак між цифрами позначає операцію множення — тобто є математичним знаком.
Щоб з’ясувати, яким символом необхідно позначати знак множення, нам доведеться звернутися до нормативних документів, адже в правописі, на жаль, це питання не регулюється. В одному з відносно нових ДСТУ в Додатку Б читаємо таке:
Тобто коректний знак — «хрестик»: ×. Крім того, далі в примітці доволі радикально вказано, що на позначення множення чисел будь-які інші знаки використовувати не можна.
Чи потрібні пробіли навколо знака
Окремої вказівки щодо цього в документі немає, але бачимо, що і в прикладі вище, і далі в усьому тексті «хрестик» з обох боків виділяється пробілами. Наприклад, тут:
І тут:
До речі, у стандарті кодування символів Юнікод передбачено близько десяти різних видів пробілів. На практиці використовують усього два, про них трохи нижче. У нашому випадку важливо те, що не можна набирати знак множення впритул до цифр: між ними потрібно додавати пробіли.
Таким чином, правильний варіант із наведених вище — 3 × 4 см, тобто з «хрестиком» і пробілами навколо нього.
Чи можна відходити від правильного написання
Використовувати замість знака множення букву X — як велику, так і малу, як латинську «ікс», так і українську «ха» — це не зовсім коректно. Це допускається, коли немає іншого виходу, — якщо, наприклад, текст виводиться на маленькому екранчику принтера або в системі, яка не підтримує спецсимволи, тощо. Те саме з пробілами: ними можна пожертвувати, якщо на екрані критично не вистачає місця, — як, наприклад, ось тут, це екран фотоапарата:
Але потрібно пам’ятати, що це вимушене відхилення від правильного написання.
Як набрати ці знаки на комп’ютері
Знак множення найпростіше набрати за допомогою ALT-коду0215. Для цього потрібно натиснути клавішу ALT і, не відпускаючи її, послідовно натиснути на цифровій клавіатурі цифри 0215. Важливо: при цьому потрібно включити англійську клавіатурну розкладку, інакше цей ALT-код замість знака множення набере велику українську літеру Ч.
Пробіли зліва та справа від знака множення можна набрати й звичайні, але краще нерозривні, щоб це висловлювання не розривалося на частини, якщо воно опиниться в кінці рядка. Щоб зробити пробіл нерозривним, разом із клавішею пробілу потрібно затиснути ще й Shift і Ctrl. Або ж можете скористатися відповідним ALT-кодом — ALT+0160.
Які ще бувають знаки множення
Крім «хрестика», множення часто позначають ще двома символами:
· (крапка) — 9·12 см
* (зірочка) — 9*12 см
Крапку (її можна ввести за допомогою ALT-коду ALT+0183) як знак множення найчастіше використовують під час записування математичних формул, і там вона абсолютно «легальна». Але тут їй не місце, це не формула.
Зірочкою операцію множення зазвичай позначають ті, хто лінується набрати коректний знак або не знає, як це робиться. В українській мові таке використання некоректне.
Нормативним знаком множення для текстів є тільки один знак: ×. Технічний перекладач має його знати й уміти набирати.
Це друга (і ще не остання) частина поста про багатогранну помилку Object reference not set to an instance of an object, також відому як Не встановлено посилання на об’єкт для екземпляра об’єкта. Перша частина тут.
У цієї помилки багато причин, а отже, багато й можливих методів усунення.
Якщо Trados Studio запускається належним чином, а повідомлення про цю помилку з’являється під час переключення між режимами відображення (Проекти, Файли, Редактор зліва внизу) або діалоговими вікнами, інколи допомагає такий метод:
Запустіть Trados Studio.
Перейдіть у той режим, у якому виникає ця помилка.
Спочатку невелика загадка. Перед вами кілька фотографій вежових годинників у різних містах. Годинник на вежі Старої ратуші у Вроцлаві:
Унікальний годинник бристольської хлібної біржі з двома хвилинними стрілками, вони окремо показують бристольський час, який аж на 10 хвилин відрізняється від гринвіцького:
Годинник на вежі Львівської ратуші:
Годинник на Ратуші Музею історії міста в Лейпцизі:
Увага, запитання: що особливого на всіх цих циферблатах, крім того, що вони на вежах і час на них позначається римськими цифрами?
Відповідь буде нижче.
Які бувають римські цифри?
Арабських цифр, як відомо, десять: 0, 1, 2, ... 9. За їх допомогою можна записати будь-яке число. Римських цифр усього сім:
I = 1, V = 5, X = 10, L = 50, C = 100, D = 500, M = 1000.
Числа тільки цілі, але й тих небагато: максимальне число, яке можна записати римськими цифрами, — 3999. Є хитрощі, що дають змогу складати й більші числа, але вони відомі тільки дуже великим спеціалістам.
Одним словом, система розрахована на невимогливих людей. Але римлянам якось вистачало.
Як перевести римські цифри в «нормальні»?
Нічого складного в цьому нема, потрібно просто запам’ятати, яка римська цифра більша, яка менша. Правил усього два, вони вкрай прості. Потрібно просто скласти всі цифри, але:
Якщо менша цифра йде після більшої, вона до неї додається:
CX — це 100 + 10 = 110.
Якщо менша цифра йде перед більшою, вона від неї віднімається:
XC — це 100 – 10 = 90.
Попрактикуймося. Ось для прикладу фотографія пам’ятника Ульріху Цвінглі в Цюриху:
На постаменті роки його життя — MCDLXXXIV і MDXXXI. Переведімо їх у «нормальні» цифри.
Розберімо рік народження — MCDLXXXIV. Спочатку помічаємо пари цифр, у яких менша цифра йде перед більшою. Таких пар дві: CD і IV. Сумуємо все, а в цих двох парах віднімаємо:
MCDLXXXIV = = M + (D – C) + L + X + X + X + (V – I) = = 1000 + (500 – 100) + 50 + 10 + 10 + 10 + (5 – 1) = = 1000 + 400 + 80 + 4 = = 1484
Тепер розшифруймо рік смерті — MDXXXI. З ним ще простіше: усі цифри розташовані в порядку спадання, отже, їх потрібно просто послідовно скласти.
MDXXXI = = M + D + X + X + X + I = = 1000 + 500 + 10 + 10 + 10 + 1 = = 1531
Усе правильно: Ульріх Цвінглі дійсно народився в 1484 році, а помер у 1531-му. Розрахунки виглядають складними, але насправді їх легко виконати про себе, і це не займе більше як хвилину.
Зворотна операція — записування «нормального» числа римськими цифрами — ще простіша, але на практиці зустрічається так рідко, що немає сенсу навіть її запам’ятовувати.
Неоднозначність запису
Через те що перед великою цифрою можна поставити кілька різних малих, у римському записі виникає незвичайна можливість, якої немає в арабських числах: те саме число можна записати кількома різними способами.
Наприклад, число 450 можна записати так:
CDL = 500 – 100 + 50
А можна так, хоча цей спосіб вважається «нелегальним»:
LD = 500 – 50
А максимальне число 3999 можна записати аж п’ятьма способами:
Утім, «правильним» вважається тільки перший варіант запису, решта — арифметичні хитрощі, які не заохочуються. Але якщо вам так простіше, ніхто вас не покарає.
Римські цифри в Excel
В Excel є спеціальна функція, яка конвертує «звичайний» запис числа в «римський». Працює вона так:
Зверніть увагу: Microsoft передбачив у ній кілька варіантів записування числа. Їх можна задавати, указуючи додатковий параметр «форма числа» номером від 0 до 4. Якщо його не вказати, розрахунок виконується за «класичною» схемою.
Як писати цифру чотири
Ще одне маленьке правило: у записі числа римськими цифрами жодна цифра не може повторюватися більше, ніж три рази поспіль.
У цілому це логічно: якщо їх кількість не обмежувати, то, наприклад, число 17 можна буде записати, просто намалювавши 17 одиниць поспіль. Виглядало б так: IIIIIIIIIIIIIIIII. Красиво?
Через це обмеження й виходить, що «римський максимум» дорівнює 3999. Позначити 4000 не виходить, тому що доведеться або написати чотири M поспіль, а це заборонено, або записати як 5000 – 1000, тобто поставити M перед більшою цифрою. Але цифри для числа 5000 немає, давні римляни його чомусь не вигадали, певно, не було такої потреби.
У давньоримський легіон періоду пізньої республіки могли входити до 6000 воїнів. Цікаво, як римляни їх рахували, якщо максимальне число в їхній системі — 3999.
Але до правила про чотири цифри поспіль є один виняток.
«Правильний» запис цифри 4 — IV, тобто п’ять мінус один. Але її допускається записувати і як чотири одиниці: IIII. Причому така форма запису використовується досить часто — зокрема, для позначення часу на циферблатах. Про це й були фотографії вежових годинників. Придивіться: цифра чотири на них усюди зображена не IV, а «неправильно» — IIII.
Але так не на всіх вежових годинниках. Наприклад, на годиннику Спаської вежі в Кремлі цифру 4 написано «правильно»:
На годиннику лондонського Біг-Бена також:
Одним словом, правильно — IV, але якщо дуже хочеться, то можна й IIII.
Якими літерами набирати римські цифри
В українській мові римські цифри завжди позначаються тільки великими й тільки латинськими літерами. Карл XII — грамотно, Карл xii — неграмотно.
Окремо акцентуємо увагу: літери в записі мають бути саме латинські. Якщо ви пишете XXX Олімпійські ігри по-людськи, то XXX — це ікс-ікс-ікс, а не ха-ха-ха. Зрозуміло, що ліньки під час набору двічі переключати розкладку, але ми ж грамотні люди.
В англійській мові проблеми плутанини з кирилицею взагалі не виникає через її відсутність. А римські цифри можна, а інколи навіть треба писати малими літерами.
Малими латинськими літерами в англійській мові часто позначають номери сторінок передмови або вступу, який не має безпосереднього стосунку до тексту твору. Виглядає це так:
Це роблять для того, щоб за наступного видання, якщо автор доповнить передмову або щось змінить у вступі, не довелося виправляти перехресні посилання всередині основного тексту.
Числа, які позначають римськими цифрами, якісь особливі?
Так. В українській мові число, записане римськими цифрами, завжди порядкове. Те, що набрано римськими цифрами, відповідає на запитання «який за рахунком?», а не «скільки?». Єлизавета II — не Єлизавета Два, а Єлизавета Друга; Том VI — це не том шість, а том шостий, тощо.
Щоб показати, що число, набране арабськими цифрами, є порядковим, в українській мові використовуються так звані нарощення. Це літерні закінчення, які дописують до числа через дефіс, щоб спростити правильне прочитання:
325 — триста двадцять п’ять
325-й — триста двадцять п’ятий
325-х — триста двадцять п’ятих
Інакше кажучи, в українській мові, щоб перетворити «нормальне» число на порядкове, потрібно додати до нього нарощення.
АЛЕ: оскільки римське число вже й так є порядковим, до нього дописувати нічого не потрібно. Нарощення з римськими цифрами не вживаються. Тому XXI століття— це правильно, а XXI-шестоліття — помилка.
Де використовуються римські цифри?
Сфер застосування римських цифр не так уже й багато, і майже всі вони — наслідок традицій. 99 % випадків їх використання в українській мові перелічені нижче.
Римські цифри часто пов’язані з часом. Як ми вже бачили, римськими цифрами прикрашають циферблати старовинних годинників (і сучасних, зроблених «під старовину»). Ще ними позначають номери століть і тисячоліть: XIX століття, II тисячоліття до н. е., квартали року: I, II, III, IV. В СРСР чомусь полюбляли позначати ними місяць року: 14.V.79, 23.XI.94.
Ще римськими цифрами нумерують:
монархів і римських пап: Людовик XIV, Петро I, Іван Павло II тощо;
групи крові, їх усього чотири: I, II, III, IV;
відміни іменників (їх маємо чотири: I відміна, II відміна, III відміна, IV відміна) і дієслів — останніх в українській мові, як відомо, усього дві: I дієвідміна, II дієвідміна;
номери томів (том III, том VI), інколи номери частин книги, глав, розділів, строф;
важливі події, які повторюються: XXXII Олімпійські ігри, XIX з’їзд КПРС, різноманітні конференції, конгреси, скликання тощо.
Детальніше про сфери римських чисел можна прочитати у відповідній статті у Вікіпедії.
А для чого взагалі так заморочуватися?
Тому що так — грамотно. Люди аж ніяк не відразу додумалися записувати числа в зручній формі. Римські цифри використовувалися століттями. За цей час склалося багато пов’язаних із ними традицій, і вони ще не скоро підуть.
Є багато противників використання римських цифр, які пропонують взагалі їх позбутися та замінити арабськими. Але спробуйте запропонувати німцю або італійцю замінити римські цифри на циферблатах старовинних годинників арабськими.
Культурна людина має вміти оперувати римськими цифрами, особливо за умови, що це зовсім не складно.
