Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію
У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.
Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?
У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.
Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?
Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.
Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.
Про які сфери йдеться?
Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.
Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.
Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.
Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.
Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.
А якщо не перекладати?
Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.
За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.
Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?
На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.
Що робити?
Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.
Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.
Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.
Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.
Посилання
Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.