У чому різниця між Full MTPE і Light MTPE

Про постредагування і плутанину з поняттями Full MTPE і Light MTPE, а також 1-Step Post-Editing і 2-Step Post-Editing

Традиційний процес перекладу

До того як на перекладацький ринок прийшов нейронний машинний переклад, основним робочим процесом на ньому був так званий TEP — Translation + Editing + Proofreading. Його регламентував (і регламентує досі) стандарт ISO 17100:2015 Requirements for translation services.

TEP передбачає, що переклад виконують двоє: перекладач (виконує T — переклад) і редактор (виконує E + P — редагування й коректуру). Це називається принцип чотирьох очей (Four Eyes Principle).

До 2016 року Google Translate, провідний на той час постачальник машинного перекладу, пропонував так званий статистичний машинний переклад (SMT). Результат був не дуже якісний, особливо для мов з різних мовних сімей, і застосовувати його в професійному перекладі вдавалося рідко.

Але у 2016 році Google Translate запровадив досконалішу технологію — нейронний машинний переклад (NMT). Якість машинного перекладу різко покращилась, і це перевернуло ринок: у TEP-процес дедалі частіше став втручатися машинний переклад. Усі використовували його по-своєму.

З’явилося кілька нових процесів, понять і абревіатур. Насамперед виникло поняття Post-Editing — постредагування. По суті, це редагування машинного перекладу. Йому відповідає абревіатура MTPE (Machine Translation Post-Editing), іноді PEMT (Post-Editing of Machine Translation).

Місце машинного перекладу в TEP-процесі

З активним упровадженням машинного перекладу в перекладацький процес постало питання, яким має бути його місце в цьому процесі. Технічно можливі формули:

• MT + TEP: машинний переклад додається перед стандартним TEP — тобто перекладач перекладає не з нуля, а опрацьовує заздалегідь створений машинний переклад, за ним текст читає редактор.
• MT + EP: машинний переклад заміняє перекладача, якого в цьому процесі взагалі немає, а текст одразу опрацьовує редактор — він у такому разі називається постредактор.
• MT + T: перекладач опрацьовує заздалегідь створений машинний переклад, а редактора в процесі взагалі немає.

Для перекладацької агенції важливо насамперед те, скільки людей братимуть участь у цих процесах: у першому їх двоє, а в другому і третьому — лише одна. З огляду на це виникли поняття:

• 1-Step Post-Editing (одноетапне постредагування) — з машинним перекладом працює один лінгвіст;
• 2-Step Post-Editing (двоетапне постредагування) — працюють двоє.

Для лінгвістів же, які працюють безпосередньо з текстом, важливо, до якої якості його потрібно довести, — адже від цього залежить, яких зусиль потрібно докласти й скільки часу витратити на його опрацювання.

З огляду на це виникли ще два поняття: Light MTPE і Full MTPE — відповідно, побіжне і ретельне постредагування машинного перекладу.

У чому різниця між Light MTPE і Full MTPE

Щоб якось формалізувати процес постредагування й уніфікувати вимоги до цієї послуги, був ухвалений стандарт ISO 18587:2017 Post-editing of machine translation output.

Примітно, що він визначає лише вимоги до якості й не визначає, скільки людей мають працювати над текстом. Іншими словами, у ньому фігурують поняття Light MTPE і Full MTPE, але не фігурують 1-Step Post-Editing і 2-Step Post-Editing.

Буквально в ньому зазначено:

There are two main levels of post-editing, light and full; their use depends on the purpose of the translation output and the client’s requirements.

Якщо коротко, Full MTPE — це постредагування, результат якого не відрізняється від перекладу, виконаного людиною, і на цьому рівні постредактор має дати фінальну якість:

The aim of this level of post-editing is to produce an output which is indistinguishable from human translation output.

А Light MTPE — це побіжне редагування для передання загального смислу. На цьому рівні редактор (точніше, постредактор) має:

• якнайбільше використовувати вже наявний машинний переклад — тобто якщо він більш-менш підходить, не гаяти час на доведення його до ідеалу;
• редагувати речення, у яких є зайві або пропущені смислові фрагменти (additions і omissions);
• редагувати невідповідний текст;
• перефразовувати речення, якщо смисл передано неправильно або нечітко (mistranslations).

Таким чином, Light MTPE і Full MTPE відрізняються метою застосування і ступенем зусиль, докладених до опрацювання тексту.

Важливо зауважити, що поняття Light/Full MTPE стосуються якості перекладу, а 1-Step/2-Step Post-Editing — способів її досягнення, тому між ними немає прямої відповідності. Не можна сказати, що Light MTPE — це одноетапне постредагування, а Full MTPE — двоетапне. Теоретично можливими є ситуації, коли навіть побіжне постредагування вимагає опрацювання у два етапи або, навпаки, коли ретельне постредагування реалізується в один етап.

Коли застосовувати Light MTPE, а коли Full MTPE

Light MTPE передбачає мінімальне редагування, орієнтоване на виправлення найочевидніших помилок. Його мета — усунути найгрубіші помилки й довести текст до стану, коли його можна буде зрозуміти. Тож застосовувати Light MTPE має сенс у таких випадках:

• для внутрішнього використання, як-от довідкових текстів, які не вийдуть за межі компанії, або внутрішньої комунікації;
• для малозначущого контенту, як-от текстів, стиль і термінологічна узгодженість яких не мають великого значення, — відгуки клієнтів, внутрішні звіти тощо;
• коли обсяги великі, а терміни стислі, — тобто коли швидкість опрацювання тексту важливіша за його лінгвістичну досконалість;
• за наявності фінансових обмежень, скажімо, коли зменшення витрат важливіше за якість перекладу.

Full MTPE передбачає ретельне редагування з метою наблизити якість машинного перекладу до якості перекладу, виконаного людиною. А отже, застосовувати його має сенс у таких випадках:

• для загальнодоступного контенту, як-от маркетингових, юридичних, медичних або технічних текстів, точність і стиль яких мають вирішальне значення;
• у галузях із високим рівнем ризику: охорона здоров’я, юриспруденція, фінанси, авіатехніка тощо — тобто сферах, помилки в яких можуть мати юридичні наслідки або завдати шкоди здоров’ю;
• для матеріалів клієнтів, як-от вебсайтів, брошур, посібників, контрактів тощо;
• для контенту, який потребує внутрішньої узгодженості, як-от у термінології або презентуванні бренду на ринку.

Що потрібно спитати в замовника, який запропонував вам роботу на постредагування

Якщо вам пропонують роботу на постредагування (MTPE), потрібно уточнити в замовника, яка саме послуга потрібна, Full MTPE чи Light MTPE, або, інакше кажучи, яка якість потрібна — фінальна чи для розуміння.

Перекладацька агенція має додатково уточнити, який саме процес передбачається, — одноетапний (постредактор) чи двоетапний (перекладач + редактор).

Утім, якщо замовник є кінцевим клієнтом, він може взагалі не знати цих термінів, і тоді вирішувати, який процес застосувати, доведеться непрямими методами.