У цій статті ми розглянемо, як забезпечується якість послуг перекладу з точки зору клієнта.

Як і в будь-якій іншій галузі, замовнику, не пов’язаному безпосередньо з ринком перекладів, складно розібратися в його нюансах. Усі бюро перекладів готові наперебій розповідати про свій професіоналізм, але чим вони різняться між собою, які конкретно послуги пропонують і, найголовніше, чому їх ціни часом відрізняються в кілька разів — для замовника залишається загадкою. І взагалі, як визначити, яка якість вам потрібна?

Не знайшовши відповідей на ці запитання, замовники діють наосліп: одні підбирають виконавців із найменшими цінами, інші довіряють свої тексти лише «перевіреним людям», а деякі просто вводять у пошуковик фразу «бюро перекладів» і вибирають компанію з більш-менш презентабельним сайтом.

Як наслідок, отриманий переклад часто не відповідає своїй меті: тим, хто прагнув максимально заощадити, згодом доводиться червоніти перед своїми клієнтами, і навпаки — ті, хто заплатив чималі гроші за якість, ховають отриманий текст у товсту папку, де його ніхто не побачить.

Сподіваємося, що ця стаття допоможе замовникам приймати зваженіші рішення.

Як визначити якість перекладу?

Будь-який менеджер залюбки розповість вам про якість послуг, які надає його бюро, але це запитання точно зіб’є його з пантелику. Зазвичай у відповідь ви почуєте розпливчасті фрази про кваліфікацію та наукові ступені перекладачів, досвід і процеси контролю, що використовує бюро, тощо. Але навряд чи ви дізнаєтеся щось про стандарти, за невідповідність яким ви зможете висунути претензії згодом.

З погляду контролю, якість — це насамперед відповідність чітко визначеним стандартам, вираженим кількісно. Іноді вони диктуються галуззю чи державою, іноді — виробником чи постачальником послуг. Наприклад, максимальна кількість пошкоджених пікселів на моніторі, гарантійний строк експлуатації холодильника, дозволений відсоток вмісту солей у питній воді — це стандарти, і головна їхня особливість полягає в тому, що вони виражені в цифрах. Вони зручні тим, що дають змогу легко перевірити якість виробу: для цього достатньо порівняти заявлений виробником еталон із реальними даними. Невідповідність цих двох чисел — підстава для претензій. Але як висунути претензії бюро перекладів, якщо ви не домовилися про конкретні кількісні показники якості? Адже поняття «подобається» та «не подобається» — відносні та не можуть бути аргументом.

Тому організація LISA (Localization Industry Standards Association — Асоціація стандартів галузі локалізації) розробила галузеві стандарти якості перекладацьких послуг. Принцип їх застосування такий: за кожну помилку в тексті нараховуються певні штрафні бали залежно від типу та серйозності помилки, а потім розраховується кількість цих балів на 1000 слів перекладеного тексту. Що більше балів набирає переклад, то нижче його якість.

На жаль, у 2011 році асоціація LISA припинила своє існування. Розроблені нею стандарти було розміщено у відкритому доступі. Вони виявилися настільки вдалими, що з деякими варіаціями використовуються й досі. Нижче наведено приклад системи оцінювання якості перекладу, що використовується в Technolex Translation Studio:

У рядках таблиці перелічено типи (type) помилок, у стовпцях — їхня серйозність (severity). Для кожної клітинки в цій таблиці є чітке визначення, яке дає змогу класифікувати помилку. Наприклад, термінологічною помилкою (type: terminology) вважається використання різних перекладів для одного й того ж терміну або, навпаки, одного й того ж перекладу для різних термінів (тобто непослідовність — inconsistency). До цієї групи помилок також належить переклад, що відрізняється від затвердженого замовником або прийнятого у відповідній галузі. Серйозною (severity: major) вважається навіть невелика помилка в тексті, на який користувач передусім зверне увагу (т. зв. highly visible content) — у заголовку вікна, у назві розділу тощо.

Таким чином, сумарна кількість набраних штрафних балів дає уявлення про якість перекладу. Наприклад:

• Менше 5: відмінно
• 5–10: добре
• 11–15: задовільно
• Більше 15: незадовільно

У якісному перекладі на 1000 слів (4 сторінки тексту) допускається помилок не більше ніж на 10 балів. Тобто якщо в 1000 слів (4 сторінках) перекладу буде 1 смислова помилка, 2 орфографічні помилки та 2 неправильно поставлені коми, то переклад вважатиметься таким, що не відповідає стандартам. Мало хто зможе укластися в ці рамки: більшість бюро перекладів вичерпають цей ліміт помилок уже на першій сторінці.

Тому якщо вам потрібні гарантії якості, вимагайте надавати разом із договором додаток, який визначає її ось такими сухими цифрами. Це принаймні дасть змогу чітко визначити зобов’язання бюро перекладів.

Яка якість вам потрібна?

Тепер, навчившись «обчислювати» якість перекладу, потрібно вирішити, яку якість слід вважати «достатньою». Більшість замовників без роздумів заявлять, що їм потрібна «максимальна» якість. Тут включається фінансовий аспект: що вище потрібна якість перекладу, то вище витрати на її досягнення. Вартість «максимальної» якості може перевищити бюджет, відведений на виконання замовлення.

Вам потрібно визначити, наскільки важливий для вас переклад певного тексту. Для цього запитайте себе, для кого та для чого він призначається.

Наприклад, якщо ви підготували презентаційні матеріали для потенційних замовників, витратили кошти на рекламу, поліграфію та розробку сучасного сайту, то спроба заощадити на перекладі виглядатиме, м’яко кажучи, дивно: у кращому разі нісенітниця в тексті про ваші послуги або товари їх просто розсмішить, у гіршому — викличе роздратування. А дехто, побачивши на вашій сторінці безграмотний текст, просто закриє її. Тому, якщо мета тексту — залучити клієнтів, переклад має бути найвищої якості, адже від цього залежить ваша репутація та обсяги продажів, особливо якщо ваші клієнти — освічені та ерудовані люди.

Якщо ви перекладаєте документацію для вже «завойованих» клієнтів, ви можете заощадити та спробувати «бюджетніші» варіанти. Тут ризики менші: навряд чи покупця віджахне пропущена кома в інструкції до принтера. З іншого боку, сильно економити теж не варто. Прийнятний варіант ризику тут — замовити в бюро переклад, що не включає редакторську перевірку, але вимагати, щоб роботу виконав кваліфікований фахівець. Це дасть змогу знизити вартість перекладу, але потрібно усвідомлювати, що дрібні недоліки в тексті неминуче залишаться (будемо відверті — 95 % читачів їх узагалі не помітить). Але це ризик, а ризикувати чи ні — вирішувати вам. Ви напевно зацікавлені в тому, щоб клієнт став для вас постійним, тому краще таки не перетинати межу.

Якщо ж вам потрібен переклад для внутрішнього користування або вузького кола друзів, які не переймаються красою тексту, можливо, вас влаштує гранично-економний варіант, при якому завдання відповідності стандартам не ставиться. Попередньо спробуйте скористатися машинним перекладачем, наприклад Google Translate: цілком імовірно, що вас влаштує і машинний переклад, — тоді не доведеться витрачати кошти взагалі.

Скільки це коштує?

Стільки, скільки ви готові заплатити.

Пояснити цю відповідь допоможе історія. Підприємець приїхав до Китаю, щоб провести переговори про закупівлю автомобільних запчастин у виробника. І їхній діалог виглядав приблизно так:

— Скільки коштує ця деталь?

— 1 долар.

— А скільки коштуватиме така сама, але якісніша?

— 3 долари.

— Добре, а яка буде ціна високоякісної деталі?

— 5 доларів.

— А якщо я хочу, щоб деталь не відрізнялася від оригіналу та відповідала найсуворішим світовим стандартам?

— 10 доларів.

Очевидно, що вартість деталі в цьому прикладі залежить від витрат на виробництво та контроль якості. Так і з перекладом. Якщо вам пропонують зробити переклад дешево, цьому є лише одне пояснення: у бюро будуть низькі витрати на виконання цієї роботи, тобто воно залучить виконавця, готового виконати роботу за половину тієї вартості, яку ви заплатите. Чому половину? Згідно з дослідженнями ринку, у середньому бюро заробляє близько 20 % від свого обороту. Тобто на кожних 100 доларах, що ви заплатите, компанія заробить 20 доларів. Під тиском різних обставин бюро може піти на поступки та зменшити свою маржу до 10 %. Тому мінімально прийнятний бюджет перекладацького проєкту буде приблизно таким:

• 50 % отримує перекладач
• 25 % отримує редактор
• 15 % складають витрати бюро (податки, оренда, зарплата менеджера проєкту, інші витрати)
• 10 % заробляє бюро

Це проєкт на тій межі, за якою саме існування бюро стає недоцільним.

Таким чином, зменшення витрат можна досягти такими способами:

1. Пропустити етап редактури та контролю якості. Наважуючись на такий варіант, бюро фактично відмовляється від однієї зі своїх головних функцій і обмежується функцією диспетчера.
2. Заощадити на процесі добору кадрів і набрати перекладачів і менеджерів, готових працювати за низьку зарплату.

Розглянемо другий пункт докладніше. Переклад — це висококваліфікована робота. Її навряд чи зможе якісно виконати ваш секретар, друг або родич, навіть якщо він володіє іноземною мовою. Адже цього мало: у людини, що береться до цієї роботи, мають бути грамотна письмова мова, почуття стилю, ерудиція, логічне мислення, посидючість, уважність до деталей — і просто коефіцієнт інтелекту, значно вищий середнього. 95 % тих, хто готові перекладати за гроші, не володіють цими якостями належною мірою, а професіонали витратили роки, щоб їх набути та вдосконалити.

Переклад однієї сторінки займає приблизно одну годину. А тепер замисліться, скільки потрібно платити за годину роботи людині, описаній в абзаці вище, щоб вона продовжувала працювати перекладачем і не змінила професію.

Якщо вам складно відповісти на це запитання, зробимо простіше: дізнайтеся, скільки візьме за годину роботи сантехнік, плиточник, столяр, таксист або навіть вантажник. Але гарним перекладачем стати набагато важче, ніж отримати права та почати «таксувати».

Тому якщо ви бачите, що робота перекладача в бюро коштує менше роботи вантажника, вас це має принаймні насторожити. Адже очевидно, що професіонал не працюватиме за ці гроші. Тоді хто робитиме такий переклад? Правильно: ті, кому дуже потрібні гроші й хто готовий братися до чого завгодно, навіть якщо платять мало. Інакше кажучи — ті, хто перекладами займається вимушено, за збігом життєвих обставин: поки не знайшли нормальну роботу, є багато вільного часу, просто цікаво спробувати тощо. Зазвичай такі люди не володіють перекладацькими навичками: вони просто не вміють грамотно писати та навіть логічно висловлювати думки. Навіть на їхні послуги знаходиться свій покупець. Погано лише те, що покупець не розуміє, з ким має справу та який результат отримає.

Таким чином, підтвердилася істина: не буває «якісно» та «дешево» одночасно. Вам доведеться вибирати та знаходити те співвідношення ціни та якості, яке вас влаштує. Головне — робити це усвідомлено та не тішити себе ілюзіями.

Висновки

Замовник повинен чітко розуміти, яка якість перекладу його влаштує. Бувають ситуації, коли підійде й не дуже якісний переклад — наприклад, якщо наперед відомо, що ніхто не чіплятиметься до пропущених ком і негарно побудованих речень. У цьому немає нічого поганого. Будемо відверті: більшість людей не помітить жодних помилок. Але якщо ви заздалегідь знаєте, що переклад може вплинути на обсяг продажів ваших товарів або послуг, вашу кар’єру або особисті плани, подумайте двічі, перш ніж ризикувати.

Якщо вам важливо отримати гарантії, вимагайте від бюро перекладів, якому ви доручаєте своє замовлення, формального визначення стандартів і критеріїв якості. Якщо отриманий переклад їм не відповідатиме, ви зможете аргументовано висунути претензії.

І, нарешті, пам’ятайте, що ціна та якість завжди взаємопов’язані. Шанси отримати найвищу якість і при цьому зекономити — мізерно малі. Тому завжди визначайте за ціною, наскільки професійних виконавців зможе залучити бюро перекладів для виконання вашого замовлення.