Типові орфографічні та друкарські виклики в українській локалізації

В епоху стрімкого розвитку машинного перекладу й ШІ одне залишається незмінним: перекладачі досі мають бездоганно знати правила орфографії та типографії під час локалізації текстів українською мовою. Хтось зауважить: «ШІ сам виправить пропущені літери чи коми», але досвід доводить — жодна машина не замінить людського відчуття мови й знань. Саме тому перекладачам важливо усвідомлювати виклики української локалізації та вміти впевнено їх долати.

У цій статті ми обговоримо найпоширеніші проблеми українського правопису, пунктуації, типографії та читабельності, на які варто звертати увагу. Хоча ми зосереджуємося саме на українській мові та її специфіці, радимо також ознайомитися з матеріалом про типові помилки в технічному перекладі.

Чому важливо знати правила української граматики?

Відповідь проста: граматика — це фундамент якісного перекладу, оскільки вона структурує текст і робить його зв’язним. Навіть якщо локалізований текст передає зміст оригіналу, без належної граматики його буде не прочитати. Звісно, основи ми вивчили ще в школі, але іноді перекладачі занадто покладаються на пам’ять і майже не звертаються до довідників під час роботи.

Поширені граматичні труднощі в локалізації

• Закінчення іменників у родовому відмінку (наприклад: «контакта» чи «контакту»?)
• Уживання частки «не»
• Узгодження числівників
• Використання прийменників і сполучників для милозвучності (чергування у/в, і/й)

На щастя, більшість випадків охоплено в офіційному зведенні правил — «Українському правописі» 2019 року. Це основне джерело, до якого мають звертатися перекладачі для перевірки граматичної правильності.

У чому полягають труднощі правопису?

Правила правопису можуть здаватися заплутаними, особливо через медійний шум навколо змін (то як же правильно — «міф» чи «міт»?). Фундаментальне правило: завжди звертатися до офіційної документації — у нашому випадку це остання версія «Українського правопису». Документ доступний онлайн і має бути першим джерелом консультації будь-якого перекладача.

Проте важливо пам’ятати, що різні клієнти можуть мати власні стайлгайди (style guides), які в окремих випадках дещо відхиляються від базових правил. Наприклад, у системах клієнта може залишатися старе написання слова «проект» замість «проєкт», тому перекладачі мають завжди враховувати вказівки замовника.

Отже, у питаннях правопису варто дотримуватися двох правил:

1. Завжди звірятися з офіційним українським правописом.
2. Перевіряти специфічні вимоги в стайлгайді клієнта.

Пастки української пунктуації

Хороша новина — правила пунктуації залишилися майже незмінними зі шкільних часів. Утім, вони все ще спричиняють труднощі, особливо у вживанні коми в порівняльних зворотах («більше, ніж»), складних сполучниках («перед тим як»), вставних словах («здається», «на жаль») тощо. У цих випадках головним помічником так само є чинний правопис.

Однак є ще один нюанс: оскільки символи пунктуації на клавіатурі можуть відрізнятися, перекладачі повинні звертатися до стайлгайда клієнта. Наприклад, один замовник може віддавати перевагу «прямим» лапкам (" "), а інший — «лапкам-ялинкам» (« »).

Виклики типографії в українському контенті

Типографія — невіддільна частина якісної локалізації. В українській мові є кілька «підводних каменів», особливо важливих для технічного перекладу й інтерфейсів.

• Довжина слів. Українські слова зазвичай довші за англійські. Перекладачі часто не враховують цього під час локалізації сайтів чи застосунків, що призводить до обрізання тексту в інтерфейсі.
• Омогліфи (схожі літери). В українській кирилиці є літери, що мають такий саме вигляд, як і латинські (наприклад, кирилична «і» й латинська «i»). Попри візуальну схожість, шрифти можуть відображати їх із різним інтервалом, а використання латиниці замість кирилиці руйнує SEO-оптимізацію.
• Курсив. У кирилиці курсивне накреслення часто змінює форму літер: наприклад, літера «т» стає схожою на латинську «m».

Верстка й розриви рядків

Опанувати всі інструменти для перекладу (CAT-tools) може бути складно через їхню значну кількість. Кожна програма має свої особливості роботи з розривами рядків та абзацами. Корисно знати лайфхаки для різних форматів — наприклад, як вставити розрив рядка в Excel, щоб він правильно відобразився після імпорту в систему локалізації.

Проблеми читабельності

Читабельність — мабуть, найбільший виклик, адже її важко описати чіткими технічними термінами. Текст, який легко читається, — ознака досвідченого лінгвіста.

Основні помилки, що псують читабельність

• Дослівний переклад. Перекладачі часто копіюють структуру й порядок слів оригіналу, через що текст звучить неприродно.
• Багатослівність. Стислість — це важливо. «Видалити зображення?» звучить краще, ніж «Ви впевнені, що хочете видалити це зображення?».
• Зайве ускладнення. Нанизування іменників або надлишкова номіналізація («здійснення процесу синхронізації» замість «синхронізація») перевантажують текст.
• Надмірна довіра до машинного перекладу. Пам’ятайте: машина має лише допомагати людині, а не замінювати її.

Як покращити читабельність?

• Прочитайте переклад уголос. Ви одразу почуєте незграбні формулювання.
• Фокусуйтеся на змісті. Не намагайтеся перекласти кожне слово — передайте сенс так, як би це сказав носій мови.
• Занурюйтеся в мовне середовище. Читайте сучасні книги, дивіться фільми та слухайте подкасти українською.

Підсумки

Невпинний розвиток ринку української локалізації породжує нові виклики, але ми як перекладачі завжди повинні вдосконалюватися. Робота з граматикою, пунктуацією та різноманітними програмами може здаватися виснажливою, проте фінальний результат — якісний продукт для українського користувача — того вартий.