Як фрилансеру співпрацювати з бюро перекладів і як гарантовано зіпсувати стосунки з ним

Перекладачем вважаєте себе не тільки ви, деякі ваші знайомі та брат Сашко, а й будь-хто, в кого у дипломі є запис «N-ська мова». Проте запис у дипломі — це, так би мовити, теорія. На практиці вона породжує багато непорозумінь, міфів і конфліктів. Ця стаття присвячена тому, як цього можна було б уникнути. 

Практика vs. теорія — 1:0

Кожен із нас на різних життєвих етапах хоч раз шукав дистанційну роботу або замислювався про неї. Сфера перекладів прекрасна тим, що надає таку можливість. Розішліть своє резюме до різних компаній — і з вами, ймовірно, зв’яжуться і запропонують роботу. Формально від вас вимагається певний досвід роботи, вільне володіння рідною мовою, всюдисуще «знання ПК на рівні досвідченого користувача» та готовність працювати впродовж зазначеного часу.

У теорії все просто: «Kiss the book, sign the oath, and you’re king. Easy» (Lionel Logue, King’s speech, 2010). Отримав текст, переклав, надіслав, одержав гонорар.

Насправді ж усе відбувається приблизно так: вам надсилають малозрозумілий текст на екзотичну тему, щось на кшталт «Особливості вирощування ямсу в умовах високогір’я» (ви ж додали в резюме пункт «сільське господарство»), працювати треба в PO Edit (хіба ви не знайомі з таким інструментом?), часу у вас — доба (ви ж заявили, що перекладаєте 2000 слів на день?), фінальний текст має бути перевірений в Xbench (як, ви і такого інструмента не знаєте?).

Ви звикли працювати тільки у Word, а для перевірки якості вам завжди вистачало кнопки «Правопис». На опанування одразу двох незнайомих програм ви витратите час, який планували присвятити перекладу. І тепер вам критично бракує кількох годин.

І от ви в цейтноті. На дзвінки й повідомлення ви не реагуєте (ніколи, адже ж залишилося всього дві сторінки!). Однак часу все одно бракує. Врешті-решт, ви з великим запізненням і важким серцем надсилаєте нашвидкуруч перевірений текст і лягаєте спати вранці, бо без упину працювали всю ніч.

Обидві сторони незадоволені: замовник вважає вас занадто повільним і нетямущим, а ви його — надмірно прискіпливим.

Чому так сталося?

Розглянемо цей випадок з позицій обох сторін.

У своєму резюме ви повідомили перекладацькій компанії, своєму майбутньому замовникові, що виконуєте письмові переклади з англійської на українську (це правда), перекладаєте приблизно 2000 слів на день (частково правда: конкретна кількість залежить від багатьох факторів), працюєте в Trados, MemoQ «і багатьох інших CAT-інструментах» (насправді ви працювали в Trados лише два рази, але якщо не перерахувати 5–6 «кішок», вас сприйматимуть як дилетанта) та на додачу знайомі з тематикою «сільське господарство» (неправда, просто ви намагалися продемонструвати широту світогляду).

Отже, ваше резюме містить близько 25 % правдивої інформації. І ось воно зацікавило компанію з перекладів, оскільки вона шукала англо-українського перекладача, що вміє працювати в PO Edit і має експертний досвід у сфері сільського господарства. З точки зору бюро перекладів, ви на 100 % відповідаєте вимогам.

Але ж ви могли із самого початку:

• повідомити клієнту точну й правдиву інформацію щодо свого досвіду;
• попросити інструкцію для роботи з новою програмою та час на її опанування;
• прочитати вимоги проєкту;
• попросити більше часу на виконання робіт або відмовитись від їх виконання, пояснивши причини.

Якби ви зробили все це раніше, клієнт встиг би знайти іншого перекладача, а вам, імовірно, було б запропоновано інший проєкт, що більше відповідає вашому досвіду. І всі були б задоволені один одним.

Головні аспекти

Нижче перелічені деякі аспекти співпраці бюро перекладів із перекладачами. Їх нерозуміння може вплинути на відносини найгіршим чином. Вони виникли не просто так: кожен із них — це висновок, зроблений у результаті аналізу численних неприємних ситуацій.

Готовність вивчати нове

Погляньте на монітор досвідченого перекладача: скоріш за все, на його комп’ютері будуть одночасно активовані принаймні десять програм — робоча «кішка», словники й глосарії, вихідний файл у PDF або HTML, браузер із багатьма відкритими вкладками, текстовий файл із позначками щодо поточної роботи, програма для автоматичного контролю якості тощо.

Голова йде обертом від розмаїття програм, що використовуються у перекладацькій сфері. Не володіти якимись із них — абсолютно нормально. Проте ненормально — відмовлятися їх вивчати. Навчаючись, ви не лише самовдосконалюєтесь, але й здобуваєте репутацію кваліфікованого спеціаліста. Працюючи лише в одній-двох програмах, ви зупиняєтесь у розвитку і втрачаєте гроші.

Самостійність

Будь-який проєкт має безліч нюансів, які неможливо передбачити в інструкціях. Безперечно, у вас виникатиме багато запитань, які ви надсилатимете менеджерові. Однак менеджер не завжди зможе відповісти на них швидко. Таке трапляється зовсім не тому, що вам «бажають зла» або менеджер не достатньо спритний. Причин того, що вам відповідають не одразу, може бути багато: у менеджера велика кількість інших проєктів, тому він фізично не встигає всім відповідати швидко; уже досить пізно; стався раптовий збій у роботі комп’ютера; менеджер переадресував питання клієнту, а той працює в іншому часовому поясі тощо.

Перекладач має вміти діяти автономно. У більшості інструкцій і програм можна розібратися самостійно. Вирішення багатьох проблем давно є в Інтернеті. Потрібно розуміти, що проєкт має бути надісланим вчасно, навіть якщо ніхто не може надати підтримку в цей момент. А якщо менеджер не встиг відповісти на ваше запитання, а від цього залежить, яким має бути переклад, додайте файл із коментарем, надсилаючи йому роботу.

Увага до деталей

Диявол криється в деталях. Переклад — це та сфера, у якій неуважність може призвести до великих неприємностей. Якщо ви напишете «УВІМК.» замість «ВИМК.» у технічній інструкції до медичного обладнання, уявіть, які наслідки може нести ваша помилка для пацієнтів медичних закладів?

Завжди перечитуйте свою роботу перед надсиланням. Жоден інструмент не в змозі замінити досвід і здоровий глузд.

Вміння керувати часом

Робота над проєктами завжди пов’язана з умінням розраховувати час. Жорсткі дедлайни, проміжні здачі, контрольні перевірки — усе це створює відчуття постійного поспіху та тримає в напрузі. Саме тому важливо вміти правильно оцінювати свої можливості.

Якщо ви розумієте, що не встигаєте закінчити вчасно, не панікуйте та не втрачайте самовладання. Одразу ж повідомте про це менеджера. Це дасть йому можливість «пом’якшити удар»: він встигне попросити про відтермінування, передати частину роботи іншому перекладачеві тощо. Ви не заплямуєте свою репутацію, якщо заздалегідь повідомите, що не встигаєте. Але ви неминуче зіпсуєте враження про себе, якщо проінформуєте про затримку в момент строку здачі або — ще гірше — не відповідатимете на повідомлення та дзвінки.

Закон Мерфі каже: будь-яка робота потребує більше часу, аніж ви думаєте. Насправді це не жарт, а досвід, поданий у жартівливій формі.

Адекватне сприйняття критики

Професійне зростання перекладача можливе лише в умовах, якщо інші люди діляться своїми враженнями про його роботу. Ви не станете гарним перекладачем, якщо не знатимете, що відбувається з вашим перекладом після того, як ви його здаєте.

Робота редактора не має на меті критикувати перекладача та виставляти йому оцінки. Помилки — неминуча та певною мірою навіть обов’язкова частина лінгвістичного процесу. Інформація про те, що та чому виправлено у вашому перекладі (якщо ви будете її використовувати!), допоможе вам значно швидше стати спеціалістом у своїй сфері. З іншого боку, якщо в логах виправлень вам п’ять разів вказують, що, наприклад, не можна ставити пробіл перед комою, а ви його вперто ставите вшосте, ви навряд чи зможете працювати з бюро. Логи виправлень вам надають для того, аби ви могли провести роботу над помилками та не повторювати їх по декілька разів.

Напевно, спочатку вам здаватиметься, що до вас прискіпуються, що вас несправедливо критикують, що в редактора упереджене ставлення до вас тощо. Особливо багато конфліктів виникає навколо так званих стильових виправлень.

У серйозному бюро всі роботи оцінюються максимально об’єктивно. Якщо контроль якості в бюро проводиться відповідним чином, редактор не має знати, чий переклад він перевіряє. Окрім того, навіть якщо штатний редактор бюро захоче «побешкетувати», йому не вельми це дозволять, адже після нього текст зазвичай перевіряє ще один редактор — з боку замовника.

Клієнти висувають бюро суворі вимоги. Бюро, у свою чергу, висуває суворі вимоги перекладачам. Воно не схвалить робіт низької якості, проте й не висуне необґрунтованих претензій. Усі переклади мають бути повними, точними та без грубих помилок, допущених через неуважність.

Комунікація з менеджерами

Взаємовідносини перекладача та компанії завжди опосередковані. Спілкування зазвичай відбувається з менеджерами, які назначають і приймають завдання. Графік роботи компанії з перекладів часто неможливо передбачити: менеджерам у найнеочікуваніші моменти надходять термінові уточнення від клієнтів, вказівки від керівництва та запитання від перекладачів. Менеджер не може миттєво відповісти всім. Тому розраховуйте, що відповідь на своє запитання ви почуєте лише через певний час, іноді досить тривалий. Багато замовників фізично перебувають в інших часових поясах. Якщо клієнт перебуває, наприклад, у США, то відповідь на питання, поставлене зранку, ви отримаєте не раніше другої половини дня. Більш того, замовник може взагалі виявитись недоступним — наприклад, через те, що в його країні національне свято.

Якщо вам довго не відповідають, це не означає, що про вас забули чи що важливість вашого питання недооцінюють. Ви обов’язково отримаєте відповідь, щойно з’явиться така можливість.

У свою чергу, намагайтеся максимально точно зрозуміти, що саме вам потрібно та наскільки швидко вам важливо отримати відповідь. Це допоможе менеджеру правильно виставити пріоритети в роботі та відповісти вам своєчасно. Можливо, достатньо лише правильно поставити запит у Google. Якщо питання дійсно важливе, не соромтеся нагадувати, що ви чекаєте на відповідь.

«Смикаючи» менеджера за найменшої нагоди, ви виказуєте своє невміння працювати з інформацією та давати собі раду у складних ситуаціях. Зауважимо, що інша крайність — мовчати до останнього — теж характеризує вас не з найкращого боку.

Ні, про вас не забули!

Ще одна хибна думка: якщо до вас довго не звертаються, то про вас забули. Це зовсім не так!

Часом перекладачі самі перестають співпрацювати з компанією, вважаючи, що про них просто «забули». Спочатку були завдання, надсилалися звіти редакторів, робота кипіла. Потім усе різко припинилося: нової роботи не пропонують, а найголовніше — тиша, вам нічого не повідомляють. Але це не означає, що про вас забули! Це означає, що в бюро настало тимчасове затишшя (сезонне, локальне, у клієнта закінчилася програма перекладів — причин може бути безліч).

Якщо ви різко реагуєте на об’єктивні зауваження редакторів, поводитесь нечемно, здаєте «сирі» та неперевірені роботи, не відповідаєте на повідомлення та дзвінки менеджерів, коли дедлайн вашого проєкту вже минув, — так: компанія може перестати з вами співпрацювати, не повідомляючи вас про це окремо. На жаль, ви самі надали для цього підстави.

Якщо це не ваш випадок, напишіть менеджеру, що у вас є час і бажання виконати нову роботу — вам обов’язково щось підшукають. Відсутність пропозицій роботи — причина нагадати про себе. Можливо, є сенс опанувати нову спеціалізацію або програму. Якщо ви зарекомендували себе як надійного партнера, робота для вас знайдеться напевне.

* * *

Компанії з перекладів завжди цінують своїх позаштатних працівників, і якщо з вами припинили співробітництво без поважних причин, не соромтеся спитати, чому так сталося. Зробивши це, ви збережете нормальні робочі відносини з компанією та не додасте один одному проблем у відповідальний момент.