Різниця між кодами мов і кодами країн

Під час роботи з вебсайтами, програмним забезпеченням або проєктами з локалізації часто використовують коди, які позначають мови, країни або їх поєднання. Вони потрібні, щоб користувачі бачили контент правильною мовою та з коректним регіональним форматуванням. Водночас коди мов і коди країн часто плутають між собою, що призводить до помилок у роботі сайтів, застосунків і баз даних. Тому розуміння різниці між цими кодами є важливим для розробників, перекладачів і контент-менеджерів.
Що таке коди мов?
Коди мов — це стандартизовані скорочення, що позначають конкретну мову, якою спілкуються люди. Вони визначені стандартом ISO 639, що забезпечує узгодженість використання мов у різних системах. Зазвичай коди мов складаються з двох або трьох літер і дають змогу комп’ютерним системам ідентифікувати й відображати контент потрібною мовою.
Приклади кодів мов:
- en — англійська;
- fr — французька;
- de — німецька;
- es — іспанська;
- uk — українська;
- zh — традиційна китайська.
Коди мов часто використовуються в ідентифікаторах локалей або кодах мовної локалі, де поєднуються код мови та код країни для точного позначення мовного варіанту. Наприклад, en-US означає американський варіант англійської, а en-GB — британський.
Правильне використання кодів мов гарантує, що користувачі бачитимуть контент відповідною мовою та без зайвої плутанини.
Коди мов застосовуються не лише на вебсайтах, а й у програмному забезпеченні, системах керування перекладом, мобільних застосунках і субтитрах до відео. Якщо ви коли-небудь обирали мову на сайті, ви вже стикалися з кодами мов, визначеними стандартом ISO 639.
Що таке коди країн?
Коди країн використовують для позначення конкретних держав або територій. Вони стандартизовані в межах ISO 3166, зокрема його частини ISO 3166-1. Такі коди потрібні системам, щоб визначати країну користувача або здійснення операції — наприклад, для доставки, задля локалізації чи з метою дотримання правових вимог. Якщо коди мов показують, якою мовою подається контент, то коди країн указують, для якої країни він призначений.
Приклади кодів країн:
- US — США;
- GB — Велика Британія;
- UA — Україна;
- FR — Франція;
- DE — Німеччина;
- CN — Китай;
- JP — Японія.
Коди країн широко застосовуються в доменних іменах (.uk, .ua, .fr), на автомобільних знаках, у банківських системах (наприклад, IBAN) і телефонних кодах. Крім того, вони відіграють ключову роль у формуванні комбінацій мови та країни, про які йтиметься далі.
Основні відмінності між кодами мов і кодами країн
Хоча коди мов і коди країн схожі між собою, вони виконують різні функції та використовуються в різних контекстах.
| Аспект | Коди мов | Коди країн |
| Позначення | Мову спілкування | Країну або регіон |
| Приклад | en (англійська), uk (українська) | US (США), UA (Україна) |
| Основне застосування | Вебсайти, програми, переклад і локалізація | Домени, доставка, регіональні налаштування |
| Стандарт | ISO 639 | ISO 3166 |
| Можливі варіанти | Так — en-US, en-GB | Ні — використовуються як окремі коди |
Одним із найплутаніших прикладів для України є код UK. У контексті кодів мов він означає українську мову, а в кодах країн — United Kingdom, тобто Велику Британію, а не Україну. Цей приклад наочно показує, чому важливо чітко розрізняти коди мовних локалей та ідентифікатори локалей.
Як працюють комбінації мови та країни
Багато систем використовують одночасно коди мов і коди країн, щоб точно визначити мовний варіант контенту. Такі поєднання називають ідентифікаторами локалі. Найпоширеніший формат має такий вигляд: <мова>-<країна>.
Приклади:
- en-US — англійська мова в США;
- en-GB — англійська у Великій Британії;
- uk-UA — українська в Україні;
- fr-CA — французька в Канаді;
- es-MX — іспанська в Мексиці.
Ці комбінації дають змогу програмам розрізняти діалекти, орфографічні й стилістичні варіації, а також прив’язувати контент до певного регіону. Наприклад, в американській англійській (en-US) використовується написання «color», а в британській (en-GB) — «colour». Якщо вказана неправильна комбінація мови та країни, користувачі можуть бачити незвичні варіанти написання, формати дати чи чисел.
Чому це важливо:
- Допомагає уникнути плутанини між схожими мовами або діалектами.
- Забезпечує правильне форматування дати, часу та чисел.
- Покращує користувацький досвід у застосунках і на сайтах.
- Запобігає проблемам з SEO, оскільки пошукові системи можуть по-різному індексувати регіональний контент.
Типові помилки у використанні кодів мов і країн
Під час роботи з кодами мов і країн помилки трапляються досить часто — зазвичай через їх візуальну схожість або недостатнє знання стандартів.
- Плутанина між UK та UA.
Як уже згадувалося, uk — це код української мови, а UA — код України. Їхнє змішування може призвести до некоректної роботи URL-адрес або порушення налаштувань локалізації.
- Використання коду країни замість коду мови.
Наприклад, установлене значення US замість en-US може спричинити помилки в роботі системи, оскільки US позначає країну, а не мову. Правильний варіант — en-US.
- Відсутність комбінації мови та країни.
Іноді на сайтах використовують тільки мовний код (наприклад, en або fr) без зазначення країни. Унаслідок цього користувач може бачити неправильний діалект, орфографію або регіональний формат.
- Неправильний регістр символів.
Стандарти ISO рекомендують використовувати малі літери для кодів мов (en, uk) і великі літери для кодів країн (US, GB). З технічної точки зору написання на кшталт EN-us вважається некоректним.
- Надмірне ускладнення кодів.
Додавання зайвих елементів або одночасне змішування кількох стандартів може ускладнити конфігурацію та порушити роботу програмного забезпечення.
Розуміння цих типових помилок є важливим для коректної локалізації та ефективного контент-менеджменту. Дотримання вимог стандартів ISO 639 для кодів мов та ISO 3166 для кодів країн забезпечує узгодженість даних і суттєво знижує ризик технічних проблем.
Коли варто використовувати лише код мови, а коли — код країни
Щоб правильно обирати формат коду залежно від конкретного завдання та контексту використання, варто розуміти різницю між кодами мов і кодами країн.
Використовуйте тільки коди мов у таких випадках:
- контент має загальний характер і не прив’язаний до конкретної країни;
- одна й та сама мова використовується для аудиторії з кількох держав;
- регіональні відмінності (орфографія, формати, терміни) не мають значення.
Приклад: код en для контенту англійською мовою без регіональної прив’язки.
Використовуйте коди країн за таких обставин:
- необхідно чітко вказати регіон або державу;
- форматування дат, валют, адрес чи одиниць вимірювання залежить від країни;
- контент має правові, культурні або комерційні обмеження.
Приклади: en-US або en-GB для різних варіантів англійської; fr-CA для французької мови в Канаді.
Найнадійніший підхід — використовувати комбінації коду мови та коду країни щоразу, коли важливо уточнити і мову, і регіон, для якого призначений контент. Завдяки цьому матеріали будуть зрозумілими як для користувачів, так і для технічних систем, а також зменшиться ризик помилок у локалізації.
Такий підхід є особливо важливим у проєктах із локалізації, перекладацькому програмному забезпеченні та на сайтах, орієнтованих на аудиторію з кількох країн.
Підсумки
Для фахівців, які працюють із цифровим контентом, програмним забезпеченням або локалізацією, розуміння різниці між кодами мов і кодами країн є принципово важливим. Коди мов, визначені стандартом ISO 639, позначають мову, тоді як коди країн за стандартом ISO 3166 / ISO 3166-1 указують на країну або регіон.
Коректне використання цих кодів допомагає уникнути плутанини, покращує користувацький досвід і забезпечує правильне відображення контенту в різних середовищах.
Дотримуйтеся найкращих практик, уникайте поширених помилок і використовуйте комбінації мови та країни на кшталт en-US, en-GB або uk-UA, коли це необхідно. Такий підхід забезпечує якісну локалізацію, коректну інтернаціоналізацію та є першим кроком до успішного глобального поширення цифрового контенту.