наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Етичні обмеження українських бюро перекладів

З початком повномасштабної війни Росії проти України перекладацька галузь України зіткнулася з новими етичними обмеженнями й дилемами, з якими доводиться мати справу ледь не щодня. Категоричне «ні» замовленням від російського уряду та бізнесу Причина такого підходу очевидна. Аморально виконувати роботу для тих, хто бере участь у спробі нас знищити. Крім того, згідно з українським законодавством, […]

Найбільші бюро перекладу України

Принаймні половина більш-менш відомих українських перекладацьких агенцій зазначає на своїх сайтах і сторінках у соцмережах, що вони «лідери», «найбільші» або «найперші». Найчастіше це лише маркетинговий хід, а реальність написаному не відповідає. Спробуймо знайти об’єктивну інформацію. Міжнародні рейтинги Найавторитетніші організації, які займаються дослідженням ринку перекладів на міжнародному рівні, — Slator, Nimdzi та CSA Research. Пошукаймо в їхніх […]

Що бісить перекладача

Пересічним людям здається, що в професії перекладача немає нічого особливого, але водночас мало хто з них знає, як насправді працює перекладач, якими навичками він має володіти, які професійні інструменти він використовує і якими нормами він керується у своїй роботі. Ми постійно потрапляємо в ситуації, які в сторонніх людей викликають нерозуміння, а в нас, перекладачів, — утомлену посмішку. Нижче опишемо деякі з них. «Моя донька […]

Поради кандидатам на вакансію «Технічний перекладач»

У цій статті ви дізнаєтеся про загальні принципи відбору кандидатів на вакансію технічного перекладача. Ми розглянемо поширені хибні думки багатьох кандидатів і типові недоліки більшості тестових перекладів. Ця стаття призначена для тих, хто робить перші професійні кроки, а також тих, хто хоче знайти відповідь на запитання, чому потенційний роботодавець відхилив їх кандидатуру. Можливо, для багатьох […]

Недомовки й еківоки у сфері перекладу 

Перекладач — складна професія, хоча «цивільні» її такою не вважають. Але крім технічних труднощів, у перекладацьких проєктах часто виникають проблеми суто людські — невиправдані очікування, непорозуміння, недомовки. У кожному бюро відбувається безліч історій — і смішних, і сумних. Зазвичай їх розповідають під час неформального спілкування, не називаючи конкретних імен; чимало з них стають легендами. Трапляються вони й у нас. Деякі історії, серед дієвих осіб яких ми опинилися, — готовий […]