Пересічним людям здається, що в професії перекладача немає нічого особливого, але водночас мало хто з них знає, як насправді працює перекладач, якими навичками він має володіти, які професійні інструменти він використовує і якими нормами він керується у своїй роботі.

Ми постійно потрапляємо в ситуації, які в сторонніх людей викликають нерозуміння, а в нас, перекладачів, — утомлену посмішку. Нижче опишемо деякі з них.

«Моя донька знає іноземну мову, візьміть її на роботу!»

Чомусь розповсюджена думка: якщо ти знаєш більше ніж одну мову — можеш працювати перекладачем. Це найбільший перекладацький міф.

По-перше, для будь-якого перекладача більше значення має володіння не стільки іноземною, скільки рідною мовою. Знати мову означає не просто спілкуватися нею: потрібне вміння формулювати думки вільно, природно й зрозуміло. Це не так просто, як здається.

По-друге, потрібно писати грамотно. Це начебто саме собою зрозуміло, але якимось чином 60 % кандидатів, які подають заявку на посаду перекладача в «Технолекс», не проходять нескладний тест на знання граматики й пунктуації на рівні шкільної програми. І це не сторонні люди, а ті, хто бачить у собі здібності працювати перекладачем.

По-третє, існують, так би мовити, екстралінгвістичні фактори. Перекладач має розуміти суть того, що він перекладає, а не просто заміняти слова однієї мови словами іншої. Він має знати, що потужність струму вимірюється у ватах, а не у вольтах, що pride of lions — це не левова гордість, а прайд, тощо. Інакше кажучи, перекладач має бути ерудованим. Якщо він не розуміє, про що йдеться в тексті, він не зможе якісно його перекласти, навіть маючи найповніші словники.

Тому прохання знайомого працевлаштувати доньку (сестру, племінницю), яка знає іноземну мову, сприймається без ентузіазму: доводиться пояснювати йому, що цього замало. Найчастіше це не допомагає, і знайомий ображається.

«Навіщо ви потрібні, якщо є машинний переклад?»

Це запитання ми чуємо вже років двадцять. Коротка відповідь на нього така: якщо вас влаштовує якість машинного перекладу, то ми вам дійсно не потрібні.

Про Google Translate, DeepL та інші служби машинного перекладу потрібно розуміти важливу річ: істота, яка цей «переклад» створила, не вміє читати, не володіє вашою мовою (іноземною теж) і ніколи не мала жодної власної думки. Те, що вона створила, строго кажучи, перекладом називати не можна.

Якщо вашим клієнтам потрібна якість, не варто покладатися на комп’ютер: для нього будь-який текст — це беззмістовна послідовність нулів і одиничок.

«Чому так дорого? В інших дешевше!»

Нікого не дивує, що година роботи професійного електрика, фітнес-тренера або вебдизайнера коштує недешево. Робота професійного перекладача аж ніяк не простіша — і має оплачуватися відповідно.

Згідно зі стандартами ISO, переклад має виконувати кваліфікований спеціаліст, а результат його роботи має перевірити інший спеціаліст — це так званий «принцип чотирьох очей». На переклад однієї сторінки тексту перекладач має витратити приблизно одну годину, редактор — ще пів години. Їхню роботу має координувати менеджер, який теж витратить певний час. Таким чином, якщо працювати за нормами стандарту, на переклад однієї сторінки піде приблизно дві людиногодини.

Візьмемо навмання яке-небудь бюро перекладів, де «англо-український переклад» коштує 160 гривень за сторінку (станом на 2024 рік це близько 4 доларів США). Якщо дотримуватися вимог стандарту, перекладач отримає щонайбільше 70 гривень із цієї суми, адже є ще й редактор, менеджер, податки й супутні витрати компанії. Ви вірите, що професіонал працюватиме за такі гроші?

Є кілька очевидних способів здешевити процес:

—  Найняти непрофесіонала — йому можна платити менше.

—  Скоротити витрати, пропустивши етапи редагування й контролю якості.

—  Замінити дорогого перекладача дешевою службою машинного перекладу й трохи відредагувати текст, який вона згенерує.

Ці способи здешевлення можна навіть комбінувати.

Потрібно усвідомлювати: за низьку ціну ви отримаєте не зовсім те, що замовляли. Це як замінювати якісні, але дорогі будівельні матеріали неякісними, але дешевими аналогами, сподіваючись, що різниці ніхто не помітить. Завжди вимагайте чіткої відповіді: які саме дії здійснюватимуться під час виконання замовлення.

«Ваш переклад неправильний!»

На жаль, іноді замовник довіряє перевірити переклад, виконаний професійним перекладачем, людині, яка не має для цього компетенцій, — наприклад, тій самій «доньці (сестрі, племінниці), яка знає іноземну мову». І ця людина починає вносити помилкові виправлення в хороший переклад — або бажаючи самоствердитися, або їй просто здається, що залишити текст без виправлень означає розписатись у своїй некомпетентності.

У результаті від її безглуздих дій страждає не лише перекладач, а й замовник. «Рецензент» робить купу виправлень, які жодним чином не покращують якість перекладу, — у кращому випадку заміняючи іменники синонімами або переставляючи речення, а в гіршому штучно вносячи елементарні правописні помилки.

Команда перекладачів опиняється в неприємній ситуації: з одного боку, переклад відповідає вимогам ISO, а з іншого — клієнт не задоволений. Причому незрозуміло, що саме його задовольнить, адже він не може сформулювати свої вимоги, бо покладається на думку непрофесіонала.

Найгірше, що може трапитися в такий ситуації, — відсутність нормальної комунікації. Не зрозумівши замовника, навіть найпрофесійніший перекладач не вгадає його бажання. Якщо ж «рецензент» вдається до спроб необґрунтовано принизити професійну гідність перекладача, навряд чи той згодиться й надалі працювати над проєктами цього замовника.

Як уникнути непорозумінь

Найпростіше — довіритися професіоналам. Для цього потрібно бути впевненим, що перед вами професіонали. Як їх знайти — це тема для окремої статті, але найперша ознака професіоналізму — фахова дискусія без емоцій.