У цій статті ми поговоримо про інструменти, що використовують перекладачі, редактори й менеджери бюро перекладів для контролю якості перекладу. Ми розглянемо їхні функціональні можливості, переваги, недоліки, а також поширені хибні думки, пов’язані з їх ефективністю.

Принцип роботи

Програми контролю якості перекладу (т. з. QA-програми) — це інструменти, які допомагають знаходити поширені помилки в перекладених текстах за формальними ознаками. Вони працюють виключно з двомовними («білінгвальними») файлами, створеними в професійних перекладацьких програмах. QA-програма аналізує вихідний і перекладений текст у конкретному реченні (сегменті) і заносить усі підозрілі сегменти до спеціального звіту. У подальшому користувач вирішує, чи дійсно ці сегменти містять помилки.

Прикладки помилок, що виявляють такі системи:

• У вихідному й перекладеному тексті різні завершальні розділові знаки, регістр першого слова, цифри або теги форматування.
• Текст перекладу містить подвійні пробіли, пробіли перед розділовими знаками, пробіли в кінці сегмента (trailing spaces) тощо.
• Неправильні роздільники в десяткових дробах, одиниці вимірювання тощо.
• У вихідному тексті є абревіатури, а в перекладі — ні (або навпаки).
• Однакові вихідні сегменти тексту перекладено по-різному або, навпаки, той самий переклад використовується для різних вихідних сегментів.
• Переклад значно коротший або довший, ніж вихідний текст.
• Неперекладені сегменти та несегментований тест.
• Переклад терміна не відповідає глосарію.
• Відкриваючі дужки без закриваючих, неправильні лапки в тексті перекладу.
• Помилки правопису.

Як бачимо, загалом це ті прикрі малопомітні ляпи, яких навіть перекладачі-професіонали припускаються через неуважність. Вишукувати їх «вручну» доволі стомливо, а програма виявляє їх миттєво й безвідмовно. Тому і перекладачу, і редактору варто обов’язково «проганяти» тексти через системи контролю якості: це дає змогу знизити вірогідність негативних відгуків із боку замовника.

Довіривши ці технічні питання програмі, перекладач або редактор зможе зосередитися на більш творчих завданнях — точності перекладу та якості тексту.

Популярні програми контролю якості перекладу

Найпопулярніші на сьогодні інструменти контролю якості перекладу:

• Xbench
• QA Distiller
• Verifika
• ErrorSpy
• Linguistic Toolbox

Кожна з цих QA-програм працює із двомовними файлами різних форматів.

Більшість виконуваних ними стандартних перевірок схожі, але в кожного з цих інструментів є й свої унікальні функції. Так, наприклад, Xbench дає змогу виконувати пошук у тексті проєкту (як у вихідному, так і перекладі) і в Інтернеті.

Крім того, можна доповнювати інструментарій QA-програм власними глосаріями та критеріями перевірки або вимикати непотрібні функції, створюючи таким чином оптимальну конфігурацію перевірки для конкретного проєкту або для своїх потреб у цілому.

Деякі програми виключно платні, але в багатьох є й безплатна версія. Дуже сильно різняться й інтерфейси цих інструментів.

Отже, кожний професійний перекладач може вибрати найбільш підходящий для себе варіант або навіть кілька.

Крім того, багато виробників програм для автоматизованого перекладу (Trados, SDLX, Star Transit, Wordfast, Déjà Vu, MemoQ та інші) передбачили в них функції автоматичної перевірки якості, котрі також можна налаштувати (а у випадку MemoQ — й зберігати створені конфігурації перевірки для використання в проєктах на власний розсуд). Завдяки цьому перекладач має можливість виконувати низку перевірок, навіть не використовуючи окремі QA-програми.

Деякі бюро перекладів розробляють власні додаткові засоби перевірки якості. Фактично всі перелічені вище популярні QA-інструменти спочатку створювалися бюро перекладів для внутрішнього користування, а згодом їх було випущено як комерційні продукти. Але багато таких внутрішніх розробок не дійшли до стану релізу та досі використовуються окремими перекладацькими компаніями.

Крім того, існують онлайнові служби для перевірки якості перекладеного тексту, що працюють за принципом SaaS (програмне забезпечення як послуга). Одна з них — lexiqa. Зазвичай подібні системи виникають як внутрішнє рішення в бюро перекладів (тобто як «додатковий» відносно основного виду діяльності продукт) і лише згодом, після шліфування й доопрацювання, випускаються як самостійний продукт. У цьому ж випадку розробник розвиває лише один продукт. Уже поточна версія дає змогу виконувати базові перевірки. Система швидко розвивається, розробник активно взаємодіє з бюро перекладів і реалізує їхні побажання.

TQAuditor

Ще одна розробка на ринку — система моніторингу якості перекладу TQAuditor. Вона теж призначена для контролю якості перекладу, але в неї інше завдання: вона призначена не для виявлення помилок, а для аналізу редакторських правок і навчання перекладачів на власних помилках. Наприклад, TQAuditor порівнює різні версії двомовних файлів і генерує звіт про внесені в текст зміни. Такий звіт відкриває широкі можливості перед перекладачами, редакторами й менеджерами. Зокрема, редактор може переглянути свої правки перед здачею тексту й переконатися, що він випадково не вніс жодних помилок; менеджер — надати перекладачу звіт про правки для навчання тощо. Зазвичай цей інструмент використовується в комплексі з перерахованими вище QA-програмами.

Крім того, TQAuditor версії Enterprise дає змогу перекладацьким компаніям класифікувати помилки, яких припускаються перекладачі, за типом і серйозністю, а також оцінювати якість перекладу кількісно. Перекладач і редактор можуть анонімно дискутувати щодо спірних питань і навіть звертатися до арбітра. Усі дані збираються в єдину базу, і на їх основі генеруються звіти про якість роботи кожного перекладача. Це дає змогу виявити в кожного з них «слабкі місця» та визначити, які саме сфери потребують особливої уваги (граматика, пунктуація, стиль тощо). Отже, система сприяє професійному зростанню перекладачів. Аналогічні звіти генеруються за кожним редактором. Вони дають змогу виявити, наприклад, «суворих» і «м’яких» редакторів (тобто тих, хто вносить до тексту, відповідно, багато або мало виправлень). Інформація подається в наглядному графічному вигляді.

Слабкі місця

Як уже згадувалося вище, замінити професійного редактора програми не здатні: вони лише спрощують його роботу, даючи змогу не напружувати зайвий раз очі в пошуках очевидних, але малопомітних помилок на кшталт пробілу перед крапкою. Програма — це робот, який не аналізує смислу тексту, отже, той факт, що QA-інструмент не виявив помилок, аж ніяк не гарантує правильності перекладу. Якщо перекладач напише нісенітницю, але при цьому дотримується всіх формальних вимог, програма не знайде помилок, навіть якщо в тексті будуть фрази на кшталт «Наша репутація вище всіх, а оперативні персонали з кожним роком усе більше!»

Крім того, системи контролю якості перекладу іноді дають багато хибних результатів (false positives): бувають випадки, коли понад 90 % сегментів, визначених програмою як «підозрілі», жодних помилок не містять. З іншого боку, перекладач або редактор сам визначає, які з цих перевірок ефективні, а які варто виключити.

Ситуація ускладнюється, якщо замовник не володіє мовою, надміру покладається на «міць» QA-програм і вимагає здавати QA-звіти з докладними поясненнями, чому саме конкретну «помилку» в тексті не потрібно виправляти. Зрештою перекладач мусить розтлумачувати замовнику базові граматичні правила мови й витрачати багато зусиль, щоб просто переконати його у відсутності помилок (про це в нас є окрема стаття). Тому всім сторонам перекладацького процесу потрібно чітко усвідомлювати, коли QA-інструменти дійсно допомагають підвищити якість перекладу, а коли вони просто стають частиною безглуздої бюрократії, що відбирає сили, час і гроші.

Варто зазначити, що QA-програми (як, зрештою, і CAT-інструменти), без яких важко уявити собі сучасний технічний переклад, практично не дають користі в художньому перекладі.

Висновок

Попри те, що на сучасному етапі науково-технічного прогресу жодна програма контролю якості не здатна замінити професійного редактора, їх використання спрощує вирішення частини редакторських завдань і підвищує якість тексту. Вибір інструментів досить великий, і кожний професійний лінгвіст або бюро перекладів може знайти найбільш підходящий. Однак доцільність і порядок використання таких програм повинен визначати компетентний спеціаліст, інакше це може стати просто бюрократичною формальністю, що забирає час у всіх учасників процесу перекладу.