наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

Базові інструменти локалізації вебсайтів

Вихід бізнесу на міжнародні ринки вимагає більшого, ніж просто переклад тексту; необхідно забезпечити бездоганний користувацький досвід кожною мовою. Надійні рішення для локалізації вебсайтів дають компаніям змогу автоматизувати робочі процеси, зберігати узгодженість комунікації бренду й забезпечувати ідеальне розташування локалізованого вмісту в наявних макетах. Що таке локалізація вебсайтів? На сучасному висококонкурентному міжнародному ринку простого перекладу слів з […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Від перекладу до фінального макета: розуміння процесу комп’ютерної верстки (DTP)

Кожен, хто був залучений до проєктів багатомовного видавництва, знає, що переклад — це лише частина шляху. Після того як матеріал перекладено, його потрібно відформатувати, перевірити та підготувати до публікації. Саме тут стає в пригоді комп’ютерна верстка (DTP). Незалежно від того, що є кінцевим результатом — каталог товарів, річний звіт, навчальний посібник, брошура чи маркетингова презентація, […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Ширококонтекстні та вузькоконтекстні культури: чому різницю варто враховувати під час перекладу й локалізації

Що таке ширококонтекстні та вузькоконтекстні культури? Пояснюючи поняття культурного контексту, дослідники зазвичай звертаються до поділу культур на ширококонтекстні та вузькоконтекстні. Цей підхід допомагає краще зрозуміти сутність культури, відрізняючи суспільства за характеристиками їхнього спілкування, історичним підґрунтям, культурними особливостями й тим, наскільки спільні знання впливають на взаєморозуміння. Щоб зрозуміти культурний контекст, важливо зазначити, що ширококонтекстні культури зазвичай […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

Що таке зворотний переклад?

Коли глобальні компанії виходять на міжнародні ринки, достовірність локалізованого контенту набуває першочергового значення. У багатьох сферах точність — це не лише питання професіоналізму, а й необхідна умова безпеки. Помилки в перекладі можуть спричинити юридичні суперечки, призвести до фінансових збитків або навіть становити загрозу для здоров’я людей. Саме тому звичайної редакторської перевірки часто недостатньо. Щоб досягти […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 6

Що таке військовий переклад? Основні особливості та виклики

Що таке військовий переклад? Військовий переклад — це високоризикова спеціалізована галузь, яка вимагає абсолютної точності, суворої конфіденційності та глибокого розуміння військового контексту. Ця галузь охоплює переклад широкого спектра матеріалів, пов’язаних із військовою справою, зокрема технічної документації до систем озброєння, розвідувальних звітів та аналітики, оперативних документів, інструкцій та іншого спеціалізованого вмісту. Перекладачі в цій сфері повинні не […]