наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

QA та QC у перекладі: у чому справжня різниця?

Якщо ви коли-небудь замовляли переклад, то, імовірно, чули два терміни, які часто вживаються як синоніми: QA (Quality Assurance — забезпечення якості) та QC (Quality Control — контроль якості). На позір вони здаються схожими, адже обидва відповідальні за якість кінцевого тексту. Утім, на практиці в управлінні якістю перекладу вони відіграють різні ролі на різних етапах роботи. Різниця між QA та […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Професійні послуги перекладу: агенція проти фрілансерів та штатних команд

Вихід на глобальні ринки ставить перед бізнесом низку викликів, і одним із найкритичніших є ефективна комунікація. Компанії, що прагнуть міжнародного зростання, повинні переконатися, що їхні продукти чи послуги резонують з новою авдиторією. Ключовою частиною цього є надання клієнтам можливості взаємодіяти з контентом мовою, яку вони розуміють — це створює відчуття інклюзивності та показує, що бізнес цінує […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Управління проєктами перекладу: ролі, обов’язки, робочий процес

Коли компанії виходять на нові ринки, мова перестає бути простою операційною деталлю; вона перетворюється на стратегічний виклик. Раптом увесь контент — вебсайти, додатки, юридичні документи, маркетингові кампанії, матеріали підтримки клієнтів — має з’явитися кількома мовами, і часто одночасно. Без чіткої структури терміни зриваються, бюджети роздуваються, а якість стає нестабільною. Саме тут управління проєктами перекладу перетворює […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

12 типів перекладу

Переклад — це значно більше, ніж просто заміна слів однієї мови на іншу. Його суть полягає в передачі змісту: збереженні наміру, культурного резонансу та комунікативної мети через лінгвістичні бар’єри. Незалежно від того, чи ви — бізнес, що виходить на новий ринок, юридична фірма, що працює з міжнародними контрактами, чи медична організація, яка обслуговує багатомовних пацієнтів, розуміння доступних […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 6

Стратегія локалізації: що це таке та як її розробити

Що насправді означає стратегія локалізації Що таке стратегія локалізації? Стратегію локалізації насамперед варто розглядати як бізнес-підхід, орієнтований на стратегічну адаптацію продукту, послуги чи контенту до культурних, мовних, нормативних і ринкових вимог конкретної цільової аудиторії або географічного регіону. Мета локалізації полягає в тому, щоб користувачі сприймали продукт або контент так, ніби вони були створені для цільового […]