наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

Субтитри чи кепшні (автоматичні субтитри): у чому різниця?

Ви дивитеся відео без звуку. На екрані з’являється текст. Ви читаєте кепшні (captions) чи субтитри (subtitles)? Більшість людей використовують ці терміни як взаємозамінні, але вони слугують для різних цілей. Один формат долає мовний бар’єр, а інший — відкриває доступ до контенту для людей із порушеннями слуху. Вибір неправильного варіанта може знизити залученість глядачів. Саме тому […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Що таке анотування даних для ШІ? Посібник із маркування навчальних даних

Що таке анотування даних для ШІ Анотування даних для ШІ (AI data annotation) — це процес маркування та організації первинних даних, завдяки якому системи штучного інтелекту (ШІ) можуть розпізнавати шаблони, інтерпретувати інформацію та робити точні прогнози. Цей процес передбачає додавання змістовних тегів, категорій або контекстних деталей до наборів даних, що використовуються для навчання моделей машинного […]

Переклад на основі ШІ чи виконаний людьми? Як обрати правильний підхід

Глобальний ландшафт комунікації змінюється з безпрецедентною швидкістю. Для бізнесу, авторів контенту й організацій, що виходять на нові ринки, подолання мовних бар’єрів є критичною операційною необхідністю. Проте методологія локалізації в останні роки порушує важливі питання. Організації змушені постійно оцінювати ефективність, точність і масштабованість своїх зусиль, стикаючись із головним вибором: покладатися на технологічні інновації чи на людську […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Переклад чи транскрипція: у чому різниця?

Переклад і транскрипцію часто згадують разом, особливо коли проєкт пов’язаний із записами інтерв’ю, вебінарів, подкастів або відеоконтенту. Обидві послуги належать до мовної сфери й можуть бути частиною одного робочого процесу. Проте характер виконуваних ними завдань суттєво відрізняється. Найпростіший спосіб зрозуміти цю різницю — поглянути на те, що саме відбувається з оригінальним вмістом. Транскрипція перетворює усну мову […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

Що таке транслітерація? Відмінності від перекладу та транскрипції

Що таке транслітерація Транслітерація — це процес відтворення письмового тексту з однієї системи письма символами іншої. Наприклад, слово, написане кирилицею, можна перевести в латинські літери, щоб його могли прочитати, ввести чи обробити люди, які користуються іншим алфавітом. Мовну транслітерацію зазвичай використовують, коли необхідно зберегти впізнаваність вмісту в різних графічних системах. Вона корисна для власних назв, […]