наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

Що таке системи керування перекладами (TMS): як ухвалити правильне рішення для вашого бізнесу

Уявіть, що наступного місяця вам потрібно запустити вебсайт і маркетингові кампанії в Іспанії, Німеччині та Японії. Щоб це реалізувати, необхідно узгодити роботу десятка людей: штатних перекладачів, зовнішніх агенцій, копірайтерів, UI-дизайнерів, розробників та фахівців із місцевих ринків. А тепер реальність без централізованої системи: ваші проєктні менеджери витрачають години на листування з фрилансерами. Перекладачі намагаються передбачити, чи […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Що таке заангажована мова: як вона впливає на переклад і глобальне спілкування

Одна-єдина фраза може як створити, так і зруйнувати запуск продукту на глобальному ринку. Уявіть собі міжнародну команду з маркетингу, яка завершила роботу над кампанією в Лондоні, її англомовний текст звучить влучно та впевнено, проте протягом сорока восьми годин після перекладу цього тексту українською мовою місцеві форуми вибухають скаргами. Проблема була не в неправильному перекладі, а […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Наскільки якісно ChatGPT перекладає? Комплексна оцінка

Мовні бар’єри в сучасному світі швидко зникають. Як бізнес, так і агенції з локалізації постійно шукають дешевші та швидші способи перекладу контенту десятками мов. Протягом багатьох років лідерами ринку залишалися традиційні системи машинного перекладу (МП), як-от Google Translate та DeepL. Однак стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту привернув увагу до великих мовних моделей (LLM). Сьогодні чимало фахівців […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

Машинний переклад порівняно з перекладом за допомогою ШІ: у чому різниця?

У минулому вихід на глобальний ринок вимагав місяців планування та великої команди перекладачів. Сьогодні компанія може вийти на десяток нових ринків приблизно за той самий час, що потрібен для підготовки одного пресрелізу. Вебсайти запускають п’ятьма мовами одночасно, а маркетингові команди очікують, що багатомовні кампанії стартуватимуть паралельно з локальним запуском. Такий темп можливий лише завдяки автоматизації, […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 6

Пам’ять перекладів: усе, що потрібно знати

Що таке пам’ять перекладів Пам’ять перекладів (Translation Memory або TM) — це база даних, яка зберігає сегменти вихідного тексту разом із відповідними перекладами цільовою мовою. Перекладачі можуть не перекладати кожен новий проєкт із нуля, а повторно використовувати раніше перекладений контент щоразу, коли знову з’являються ідентичні або схожі сегменти. Застосовуючи інструменти пам’яті перекладів, лінгвісти отримують доступ до […]