Іноді в лінгвістику проривається математика

Який варіант написання з наведених нижче правильний?

• 9 х 12 см
• 9х12 см
• 9 Х 12 см
• 9Х12 см
• 9 × 12 см
• 9×12 см

Який знак має бути між цифрами

Як бачимо, варіанти відрізняються написанням знака між цифрами та наявністю/відсутністю пробілів навколо нього. Спочатку розберімося, що позначає знак між цифрами.

Судячи з усього, йдеться про якийсь прямокутний об’єкт розміром 9 на 12 см (імовірно, про фотографію). Його площа — 108 квадратних сантиметрів, вона вираховується перемноженням довжини та ширини. Але очевидно, що власне площа автора не цікавить: йому важливо показати читачу, що об’єкт прямокутний і що в нього є певні довжина та ширина.

Отже, знак між цифрами позначає операцію множення — тобто є математичним знаком.

Щоб з’ясувати, яким символом необхідно позначати знак множення, нам доведеться звернутися до нормативних документів, адже в правописі, на жаль, це питання не регулюється. В одному з відносно нових ДСТУ в Додатку Б читаємо, що коректний знак — «хрестик»: ×. Крім того, далі в примітці доволі радикально вказано, що на позначення множення чисел будь-які інші знаки використовувати не можна.

Чи потрібні пробіли навколо знака

Окремої вказівки щодо цього в документі немає, але бачимо, що і в прикладі вище, і далі в усьому тексті «хрестик» з обох боків виділяється пробілами. Наприклад, тут: 

І тут: 

До речі, у стандарті кодування символів Юнікод передбачено близько десяти різних видів пробілів. На практиці використовують усього два, про них трохи нижче. У нашому випадку важливо те, що не можна набирати знак множення впритул до цифр: між ними потрібно додавати пробіли.

Таким чином, правильний варіант із наведених вище — 3 × 4 см, тобто з «хрестиком» і пробілами навколо нього.

Чи можна відходити від правильного написання

Використовувати замість знака множення букву X — як велику, так і малу, як латинську «ікс», так і українську «ха» — це не зовсім коректно. Це допускається, коли немає іншого виходу, — якщо, наприклад, текст відображається на маленькому екранчику принтера або в системі, яка не підтримує спецсимволи тощо. Те саме з пробілами: ними можна пожертвувати, якщо на екрані критично не вистачає місця, — як, наприклад, ось тут, це екран фотоапарата:

Але потрібно пам’ятати, що це вимушене відхилення від правильного написання.

Як набрати ці знаки на комп’ютері

Знак множення найпростіше набрати за допомогою ALT-коду 0215. Для цього потрібно натиснути клавішу ALT і, не відпускаючи її, послідовно натиснути на цифровій клавіатурі цифри 0215. Важливо: при цьому потрібно включити англійську клавіатурну розкладку, інакше цей ALT-код замість знака множення набере велику українську літеру Ч.

Пробіли зліва та справа від знака множення можна набрати й звичайні, але краще нерозривні, щоб це висловлювання не розривалося на частини, якщо воно опиниться в кінці рядка. Щоб зробити пробіл нерозривним, разом із клавішею пробілу потрібно затиснути ще й Shift і Ctrl. Або ж можете скористатися відповідним ALT-кодом — ALT+0160.

Які ще бувають знаки множення

Крім «хрестика», множення часто позначають ще двома символами:

• · (крапка) — 9·12 см
• * (зірочка) — 9*12 см

Крапку (її можна ввести за допомогою коду ALT+0183) як знак множення найчастіше використовують під час записування математичних формул, і там вона абсолютно «легальна». Але тут їй не місце, це не формула.

Зірочкою операцію множення зазвичай позначають ті, хто лінується набрати коректний знак або не знає, як це робиться. В українській мові таке використання некоректне.

Нормативним знаком множення для текстів є тільки один знак: ×. Технічний перекладач має його знати й уміти набирати.