наш блог
Розмова про скісну риску та пробіли
23.07.2021
Потрібно нарешті розібратися
Нудний допис, який уже давно потрібно було написати, — про скісну риску. Точніше, про візуальний нюанс її оформлення — про те, чи потрібно відбивати її пробілами. Кілька разів це питання вже спорадично виникало — наприклад, тут.
За правописом (§ 165) скісну риску відбивати пробілами потрібно в таких випадках: складна інтонація оклику / питання, системність / несистемність мовних знаків, співвідношення курсу гривня / долар тощо.
При цьому в окремих випадках відступи не потрібні:
- у комбінованому єднально-розділовому сполучнику і/або (туди само й та/або)
- у графічних скороченнях словосполучень і складних слів, як-от р/р, п/в, т/к
- у складених одиницях виміру, як-от км/год, Ф/м
* * *
І ще кілька зауважень:
- Не можна плутати скісну риску / (слеш) зі зворотною скісною рискою \ (бекслеш). Зворотна, на відміну від прямої, ще не стала розділовим знаком і використовується здебільшого в мовах програмування. км\год, і\або, купівля \ продаж — це безграмотно, не пишіть так.
- У правописі йдеться про офіційно-діловий і науковий стилі, є ще приклад із газетної публікації. Про решту стилів — тиша.
Рекомендований контент
Корисні клавіатурні команди для браузерів
Про корисні сполучення клавіш Ознака професіоналізму користувача комп’ютера: він активно користується шорткатами. Якщо яку-небудь дію можна виконати і з клавіатури, і мишкою, він віддасть перевагу клавіатурі. У браузерах зазвичай активно орудують саме мишкою. Але й там є багато дій, які прекрасно (а головне, швидко) виконуються з клавіатури. Ось кілька корисних клавіатурних команд для браузерів (працюють у Chrome, Firefox і Opera). Маленький фінт: після завантаження чого-небудь у Chrome у нижній […]
Чому в діалоговому вікні текст однією мовою, а кнопки іншою
Про технічну проблему локалізації Одна з технічних проблем локалізації, на яку перекладач не може ніяк вплинути: повідомлення в діалоговому вікні однією мовою, а кнопки іншою (на скриншоті приклад з інтерфейсу Trados Studio). Так виходить тому, що текст повідомлення програма видає сама, своєю мовою, а текст кнопок вона тягне з Windows — мовою Windows. Програмісту так зручно: […]
«Автівка» і «автоцивілка»
Про автомобільні терміни Обговорюємо два автомобільні терміни — автівка й автоцивілка. Автівка Факт, який може здивувати: слова автівка немає в українських орфографічних словниках. Його використовують постійно, особливо на телебаченні, і воно видається «легальним», але в лінгвістиці вважається розмовним. Автоцивілка Хоча це слово з’явилося в повсякденному мовленні давно, із запровадженням обов’язкового автострахування, донедавна його не було в офіційних словниках. Утім, на відміну […]
Як українською «бомж»?
Цікава етимологія слова Як не дивно, в українській мові існує слово бомж. Це цікавий приклад того, як іншомовна абревіатура імпортувалася в українську як повноправне слово. Воно офіційно присутнє навіть у СУМ-20. Якби бомж імпортувався в українську «за правилами», це було б важковимовне БВМП (без определенного места жительства > без визначеного місця проживання). Але узус гнучкіший […]
Про ідіоми «ще й кіт не валявся» і «ще й кінь не валявся»
Про походження ідіоми В українській мові є загадкова приказка «ще й кіт не валявся». Її значення — роботи багато, але до неї ще навіть не бралися. Згадують також і коня («ще й кінь не валявся»), але кота вдвічі частіше, якщо судити з частоти вживань. До чого тут кіт, не зовсім зрозуміло, етимологію надійно не встановлено. Мабуть, […]
