Не всі пробіли однаково корисні!

Погляньмо на текст нижче:

Пересічні люди зазвичай не помічають у ньому нічого особливого. Але ті, чия робота хоч якось пов’язана з текстами, одразу помітять: цей абзац зовсім невдало розбито на рядки.

Ми бачимо:

Докладніше:

• «Сатурн V»: номер ракети відірвався від її назви і переїхав на другий рядок.
• 140 т: число на одному рядку, а одиниця вимірювання на другому.
• до Місяця — 47 т: тире опинилося на початку рядку.

Як бачимо, у цьому абзаці подекуди за правилами потрібно використовувати пробіли, але бажано, щоб ці пробіли не були в кінці рядку, бо так текст виглядатиме неохайно. Пробіл потрібен, але він має бути таким, щоб рядок на ньому не розривався.

Такий пробіл існує та називається досить логічно — нерозривним. Його місія — розділити слова так само, як і звичайний пробіл, але не дозволити їм опинитися в різних рядках.

У «звичайному» тексті (тобто посеред рядка) нерозривний пробіл поводиться зовсім як звичайний. Але якщо він опиниться в кінці рядка, то заборонить розривати текст у своїй позиції та «потягне» за собою до наступного рядка обидва слова чи символи, між якими стоїть. Тож такий пробіл утримує своїх «сусідів» разом і гарантує, що вони не розлучаться.

Нерозривний пробіл — елемент оформлення тексту, а не орфографії, пунктуації тощо. Формально, це прерогатива верстальника — не перекладача, редактора чи коректора. Але професійний лінгвіст краще знає, де який пробіл потрібен, тож зазвичай нерозривні пробіли розставляють ще на етапі роботи з текстом. Ба більше, часто ці пробіли можна виставити в напівавтоматичному режимі.

Якщо в наведеному вище тексті розставити нерозривні пробіли, він матиме охайніший вигляд:

Коли рядки краще не розривати

Спробуймо зрозуміти, коли потрібен нерозривний пробіл. Формальних правил немає — ми самостійно визначаємо його доцільність і суворість правил. Але загальна ідея незмінна: нерозривний пробіл потрібен, щоб рядок не переносився.

Розгляньмо кілька типових прикладів.

Перед тире посеред тексту

Знак тире може «легально» стояти на початку рядка в трьох випадках:

— Якщо тире позначає пряму мову.

— Якщо тире виступає як елемент маркованого списку (як тут).

— Якщо тире позначає відсутнє значення (зазвичай у таблицях чи списках із технічними даними).

Якщо ж тире — це «звичайний» знак пунктуації, що стоїть посеред речення, його не можна пускати на початок рядка, щоб його не сплутали з початком прямої мови чи елементом списку (як на скріншоті на початку цієї статті).

Щоб текстове тире не опинилося на початку рядка, замініть пробіл ліворуч від нього на нерозривний. Пробіл праворуч має бути звичайним.

Між числом і одиницею вимірювання

Текст виглядає неохайно, якщо в ньому є комбінації чисел і одиниць вимірювання (150 кг, 22 км, 1961 р.), але одиниця вимірювання покинула число та рушила на наступний рядок. Тому корисним буде вставити нерозривний пробіл між числом і його одиницею вимірювання, щоб вони не розлучалися. Число може бути записано римськими цифрами:

Трапляється розташування навпаки: іменник + число:

Перед знаком відсотка

Відсоток (1/100 частину) також можна вважати своєрідною одиницею вимірювання, тож знак відсотка % варто відбивати від попереднього числа пробілом. Ця тема часто спричинює гарячі дискусії: думки різняться, а багато хто пише знак відсотка без пробілу. Якщо ви відбиваєте знак відсотка пробілом, використовуйте нерозривний.

Перед позначенням температурної шкали

Цікаво, що символи кутової минути ’, кутової секунди « та градуса ° (якщо це градуси кута, а не температури) пишуться разом із числом, без пробілу. Але правила вимагають відбивати позначення температурної шкали: °C — градуси Цельсія, °F — Фаренгейта. Не можна дозволити температурній шкалі «втекти» від числа на наступний рядок, тож краще «прив’язати» її нерозривним пробілом:

Після знаків номера та параграфа

Знаки номера № та параграфа § потрібно відбивати від їхніх чисел пробілом. Нерозривним, звичайно ж:

У багатозначних числах

Наостанок про числа. Складно відразу прочитати багатозначне число, якщо воно не розбите на групи. Спробуйте зрозуміти: 299792458 м/с — який порядок у цього числа? Десятки мільйонів? Сотні мільйонів? Чи це мільярди? (До речі, це швидкість світла в метрах на секунду.)

Щоб читачеві було легше, варто розділити багатозначні числа пропусками на групи по три, починаючи з кінця. Зрозуміло, що потрібно використовувати нерозривний пробіл, щоб число не розірвалося на два рядки — так його не прочитати.

Примітка.

• Розбивайте на групи лише числа, які містять понад чотири цифри. Роки, моделі автомобілів (як-от КрАЗ-65055, RAF-33111) тощо розбивати не треба.
• Англійська мова, а найчастіше перекладається саме з неї, для розділення груп використовує кому, а не пробіл. Але в українській мові кома відокремлює десяткову частину числа. Англійською 300,000 — це триста тисяч, а от українською — триста цілих нуль тисячних. Ми не можемо використовувати точку як десятковий розділювач в українській мові.

У стандартних скороченнях

Українська мова має багато сталих скорочень, які зрозуміє кожен: т. д. (так далі), т. ін. (таке інше), в. о. (виконувач обов’язків), н. е. (нашої ери) і багато інших. Дуже часто це два слова, розділені пробілом.

Багато хто пише їх взагалі без пробілу — т.д., н.е. тощо. Але це неправильно: оскільки два «початкових» слова розділено пробілом, його потрібно зберегти і в скороченні. Щоб таке подвійне скорочення не розбилося на два рядки, цей пробіл має бути нерозривним.

Після ініціалів, звернень, посад, перед номерами правителів

Ініціали не можна відривати від прізвища незалежно від їх розташування (до або після нього), а також не можна їх відривати одне від одного. Кількість нерозривних пробілів має відповідати кількості ініціалів.

Варто зауважити, що не можна викидати пробіл між ініціалами, якщо їх кілька, а також пропускати пробіл між ініціалом і прізвищем. Шевченко Т.Г., І.П. Котляревський — так пишуть часто, але це помилка.

Не можна відривати від прізвища скорочене звернення — проф. (професор), д-р (доктор) тощо:

З ініціалами можна порівняти й порядкові номера царів, імператорів, пап тощо — їх теж не можна відривати від імені:

У торговельних марках, продуктах, моделях, версіях

Власники торговельних марок, які налічують кілька слів, навряд зрадіють, якщо їх назву розірве навпіл:

Це стосується і моделей, продуктів, версій програм тощо, а також їх номерів — їх не можна відокремлювати від «основної» назви:

Після географічних скорочень

Є сталі скорочення географічних позначень: р. (річка), г. (гора), о-в (острів), вул. (вулиця) і т. д. — потрібно писати їх разом із відповідними назвами чи номерами:

Після часток НІ та НЕ

Після часток не та ні варто використовувати нерозривні пробіли. Ця рекомендація пов’язана з тим, що ці частки змінюють значення слова після них на протилежне.

Якщо читач поспішає чи не дуже уважний, то може просто не помітити маленьку частку, що затаїлася в самому кінці попереднього рядка. Так він винесе з тексту зовсім протилежний потрібному висновок. Не випадково у важливих текстах, неправильне розуміння яких може спричинити травму чи смерть, частки не та ні виділяють додатково — великими літерами, напівжирним шрифтом чи контрастним кольором.

Після прийменників, що складаються з однієї чи двох літер, і сполучників А, І, ТА

Прийменники та сполучники логічно пов’язано зі словом після них, тож варто приєднувати їх за допомогою нерозривного пробілу.

Як ми знаємо, прийменник визначає відмінок слова після нього, тому потрібно «прив’язати» до цього слова прийменники, насамперед короткі. Особливо це стосується тих, з яких починається речення.

Сполучники поєднують частини речення (що зрозуміло з назви). Часто буває так, що перед сполучником стоїть кома, а сам він відноситься до другої частини речення, яку й приєднує. Доцільно прив’язати такий сполучник нерозривним пробілом.

Насамперед ці правила стосуються заголовків і підзаголовків, але варто дотримуватися їх і у звичайному тексті.

Перед частками БИ, ЖЕ

Прийменники та сполучники пов’язано з наступним словом, а от частки би, же — навпаки, з попереднім. Якщо вони відірвуться від головного слова та «вирушать» на наступний рядок, то порушать гармонію тексту:

Де нерозривний пробіл зайвий

Ми розібрали, як «працює» нерозривний пробіл і де його варто використовувати. Тепер поглянемо, де його використовувати не слід.

Важливо розуміти, що правила використання нерозривних пробілів — це рекомендації. Вони не завжди корисні, і не всі програми вміють працювати з такими пробілами.

Тож, де не потрібно використовувати нерозривні пробіли:

• Аби де. Інколи людина, не розібравшись, ставить їх чи не після кожного слова. Бідолашний текстовий редактор отримує вказівку відображати ціле речення як одне дуже довге слово, яке не можна розділити, — і губиться.
• Для приєднання прийменників, сполучників і часток, у яких три й більше літер. Якщо занадто довге слово «потягнути» на наступний рядок, попередній рядок стане закоротким. Така різниця в довжині виглядає негарно, особливо якщо рядки і без того короткі.
• Якщо в тексті вже є теги   чи NBSP. Ці теги позначають нерозривний пробіл, тож не варто його додавати.
• Якщо текст вставлено у вузькі стовпчики. Якщо занадто захопитися нерозривними пробілами в тексті, який розбито на короткі рядки, звичайні пробіли можуть стати не в міру широкими.

Як позначається нерозривний пробіл

У «звичайному» режимі відображення символів ви не відрізните нерозривні пробіли від звичайних. Їх можна побачити, якщо ввімкнути відображення прихованого тексту: звичайний пробіл позначає крапка посеред рядка, а нерозривний — коло у його верхній частині. До речі, він виглядає точно як знак градуса, тож їх легко переплутати, що інколи може стати проблемою.

Якщо відобразити приховані символи, скріншот на початку статті виглядатиме так:

Бачимо, що скрізь, де за описаними раніше правилами потрібен нерозривний пробіл, стоять кружечки (схожі на знаки градуса, але це не градуси).

В усіх шрифтах передбачено символ нерозривного пробілу. Більшість програм для роботи з текстом оброблюють його правильно. Лише один нюанс: у певних текстових редакторах і браузерах ширина нерозривного пробілу стала (хоча взагалі-то так не має бути). Це помітно, коли ввімкнуто вирівнювання за шириною: якщо один рядок закінчується довгим словом, ширина всіх звичайних пробілів пропорційно збільшується, а нерозривних — лишається без змін.

Як додати нерозривний пробіл

• Через ALT-код нерозривного пробілу. У Windows нерозривний пробіл можна вставити де завгодно (тобто в будь-якому текстовому полі) через ALT-код. ALT-код нерозривного пробілу — 0160.
• Через комбінацію клавіш. За замовчуванням у Word є власна комбінація клавіш для нерозривного пробілу: CTRL+SHIFT+ПРОБІЛ. Вона працює і в більшості «кішок» — Trados Studio, memoQ, Wordfast та інших.

* * *

P. S. У цій статті нерозривні пробіли розставлено відповідно до правил, які ми описали. Якщо ви читаєте цей текст у програмі, яка коректно їх оброблює, то побачите невдало розставлені пробіли лише в прикладах 🙂