Це страшне слово «МТ»

МТ (machine translation — машинний переклад) у його сучасній формі — вельми неоднозначне та суперечливе явище. Численні непорозуміння та розчарування, пов’язані з ним, пояснюються тим, що в обох сторін процесу перекладу — і в перекладачів, і в тих, хто користується результатами їхньої праці — склалося неправильне уявлення про МТ.

Розглянемо, чим є МТ для перекладачів, які виконують переклад, і для звичайних користувачів, які цей переклад читають.

Машинний, Карле!

«Звичайний» пішохід не бачить жодної різниці між бензиновими та дизельними двигунами. Що йому дійсно важливо — щоб автомобіль, на якому встановлено цей двигун, міг їхати. За рахунок чого забезпечується ця здатність, його не цікавить. Так само «звичайний» користувач не бачить різниці між автоматичним і автоматизованим перекладом: він бачить лише текст, який можна читати. А як саме цей текст отримано, його також не цікавить.

Для звичайних користувачів Trados і ПРОМТ нічим не відрізняються. У каталогах обидві ці програми опиняються в тому самому розділі «Програми-перекладачі», адже результат їхньої роботи — перекладений текст. Той факт, що текст із Trados перекладений людиною, а текст із ПРОМТ — комп’ютером, значення не має. Тому МТ найчастіше сприймається просто як специфічний різновид звичайного тексту. У словосполученні «машинний переклад» звичайний користувач не бачить слова «машинний».

Це породжує непорозуміння: користувач помилково очікує, що МТ-шний текст, як і будь-який інший, буде перекладом. Адже програма — «перекладач», отже повинна давати переклад. Як цей переклад назвати — справа десята, головне — що слова іншої мови замінено словами рідної, тобто написано «людською» мовою.

Але в тому-то й річ, що МТ — це продукт роботи не людини, а машини, яка (поки що) оперує словами, а не смислом. Навіть ті, хто це розуміють, схильні діяти за схемою «Зараз швиденько відмінки підправлю — і готово!». Але потім настає розчарування: текст після МТ виходить «нелюдським» (іноді навіть «нелюдяним»), а часто-густо навіть не піддається розумінню. Такі результати англо-російського машинного перекладу, як «Гуртовщики мыши», «адрес инвалида Емайла» і купа інших ляпів у стилі «гугл транслейт детектед» давно стали інтернетмемами.

No pasaran!

Професійні перекладачі, що перебувають «по інший бік барикад», і особливо ті, хто перекладає на кириличні мови, добре знають: результат роботи систем на кшталт ПРОМТ — це не переклад, а так званий підрядник. Це текст, отриманий буквальною заміною слів однієї мови словами іншої. Вважати такий текст перекладом — те саме, що вважати будинком штабель цегли.

Регулярні спроби замовників знизити вартість TEP (translation, editing, proofreading) за рахунок заміни етапу translation на MT-перекладачі, як правило, зустрічають вороже. Справа не в тому, що вони сприймають МТ як конкурента (хоча й не без цього: «Як так — ту висококваліфіковану працю, до опанування якої докладено стільки зусиль, тепер буде виконувати нетямущий комп’ютер!»). Головна причина в тому, що на практиці МТ, усупереч очікуванням, не дає можливості ні спростити, ні здешевити виконання перекладу.

Як не дивно, часу на те, щоб довести підрядковий переклад до ладу (тобто перетворити на повноцінний, «класичний» переклад), іде не менше, а часто відчутно більше, ніж на переклад «з нуля». Ніякого виграшу в часі від заміни процесу «іноземна мова —> переклад» на процес «підрядковий переклад —> переклад» не виходить.

Більше того, МТ не лише не прискорює процес перекладу, а й погіршує якість тексту. Багато перекладачів жаліються, що МТ їх «стриножує», «замилює око»: автоматично підставлені комп’ютером слова позбавляють творчу думку польоту, стримують фантазію, без якої неможливий якісний переклад, позбавляють легкості. Текст, перекладений за допомогою МТ, стає прісним і втрачає ту «іскру», яка притягує читача.

Отже, машинний переклад — це не переклад. Увесь переполох — через цю маленьку термінологічну плутанину.

У результаті серед професіоналів фраза «переклад за допомогою МТ» сприймається як оксюморон: або переклад, або МТ, третього немає.

МТ чи не МТ — ось питання!

Але третє — є! І навіть четверте, і п’яте...

Так, МТ — це не переклад, і його не можна сприймати як те, що ми звикли називати цим терміном. Він і не претендує на цей «титул».

По-перше, у деяких мовних напрямках — наприклад, російсько-українському — машинний переклад у його сучасному стані вже починає наближатися за якістю до «класичного». Звісно, виникає безліч кумедних моментів («Робін Гуд стріляв із цибулі»), але в цілому «причісування» МТ-шного тексту, особливо технічного, дійсно відбувається доволі швидко.

По-друге, МТ дає змогу заощаджувати значний час для вирішення завдань іншого типу: коли обсяги тесту величезні та не під силу для людини, а вимоги до якості перекладу невисокі — тобто коли якості підрядкового перекладу достатньо. Комп’ютер не спить, не втомлюється та не проситься у відпустку, і коли кількість важливіша за якість, йому немає рівних.

По-третє, МТ дає змогу отримати загальне уявлення про суть тексту незнайомою мовою. Спробуйте без МТ зрозуміти, що за документ ви тримаєте в руках, якщо він, наприклад, на суахілі.

П’ятитонна вантажівка — чудовий засіб для перевезення вантажів вагою 5 тонн. Завантажувати в неї 10 тонн або, навпаки, перевозити в ній мішок картоплі — означає використовувати її не за призначенням. Вантажівка сама по собі — лише інструмент.

Те саме і з МТ: власне машинний переклад не хороший і не поганий. Питання не в тому, «МТ чи не МТ», а в тому, для яких завдань його можна застосовувати, а які завдання йому не до снаги.

Отже, МТ чи не МТ — залежить від того, чого потрібно досягти. Непорозуміння виникають, коли МТ намагаються застосувати для вирішення завдань, для яких він не розрахований.

Вибачте, Атосе, що вас перериваю...

...але МТ наступає за всіма фронтами, і навряд чи перекладачі зможуть його ігнорувати. Але, водночас, навряд чи в недалекому майбутньому МТ зможе замінити кваліфікованих перекладачів і редакторів. Занадто вже складна штука — мова.

Спроби застосувати МТ у сферах, де машина ніколи не показувала гарних результатів, будуть робити все частіше. Це нормально та неминуче.

Для нас як для перекладачів висновок простий: боятися МТ не треба. Він дійсно спроможний прибрати з ринку певну частину перекладачів — найбільш некваліфікованих. Ми ж повинні й надалі перекладати якісно та опановувати нові методи роботи. А раптом і справді настане момент, коли комп’ютер почне оперувати не тільки словами, а й смислом.