Дві цікаві пари слів

Повернення літери Ґ до української абетки в 1989 році призвело до непорозумінь: у яких словах її вживати, а де залишити Г? Згадався папірець, який роздавали в школі у 2010-х роках, з переліком слів, де слід використовувати Ґ. Серед них були герцоґ, джунґлі, ґрант, анґіна, сиґналізація, інґредієнт, ґангстер, яґуар. Укладачі, за їхніми словами, керувалися дорадянськими словниками, але вийшло в них якось не дуже. Та й не було жодних підтверджень з офіційних джерел.

Правопис 2019 року вніс у це питання певну ясність: звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою G, звичайно передаємо буквою Г, а буквою Ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах. Тобто жодних яґуарів і ґангстерів (до речі, цікаво, чому не ґанґстер), але ґанок, ґвалт, ґудзик і дзиґа.

Але ось у чому справа. Якщо забутися та сказати чи написати дзига або ґрант, зміст висловлювання не зміниться: вас зрозуміють правильно, максимум можуть тицьнути в словник. Однак є дві пари слів, де таке «чергування» недопустиме, адже змінює значення.

* * *

ҐНІТ vs ГНІТ

Ґніт має фактично лише одне значення: шнур, що використовується для горіння в деяких освітлювальних і нагрівальних приладах або запалювання чого-небудь, передавання вогню на відстані. Це очевидне запозичення з німецької мови (словом Knoten позначався певний вид ґнотів) через посередництво польської (knot), тому підпадає під правило про давнозапозичені слова.

Гніт — важкий предмет для постійного тиснення, моральний тягар і насильницький вплив, пригноблення. Це слово наше, давньоруське.

* * *

ҐЛЕЙ vs ГЛЕЙ

Ґлей — це загуслий сік на фруктових деревах, а глей — пластична глина або мул. Перше слово виникло внаслідок видозміни первісного слова клей (глухий звук замінився на свою дзвінку пару) і отримало вужче значення, а друге є спільнокореневим до «глини», а отже, його можна вважати питомим.

Цей допис у нашому телеграм-каналі.