Лінгвогеографічні нотатки

Іноді й без того непрості правила транслітерації доводиться порушувати умисно.

* * *

На півночі Аргентини — іспаномовної країни — є провінція з чудовою назвою Жужуй. Ті, хто хоча б побіжно знайомі з іспанською мовою, почувши це слово вперше, зазвичай дивуються: Ж — якийсь чужорідний для неї звук, звідки це слово взялося?

А в іспанській такого слова й нема. Його етимологія доволі цікава.

Вважається, що назва цієї місцевості походить від какуй, мовою гуарані — «птах, який любить ліс». Перші іспанські колоністи, не розібравшись, позначили її на картах як Xuxuy — за тогочасними правилами це вимовлялося як Шушуй.

Згодом Королівська академія іспанської мови дещо змінила правопис, і місцевість стали записувати як Jujuy, а вимовляти — Хухуй. Відтоді минуло понад 200 років, але в іспанській мові вона так називається й понині.

Але в слов’янських мовах — зокрема, в українській — слово Хухуй звучить неблагозвучно та викликає надто сторонні асоціації. І в радянські часи його трохи «ушляхетнили»: J замість Х почали силоміць передавати як Ж.

Так народився термін для внутрішнього використання — Жужуй. Іспаномовних він збиває з пантелику.

Цей допис у нашому телеграм-каналі.