Під час роботи з текстом шрифти — зазвичай останнє, про що думає перекладач. Який шрифт у вихідному тексті, такий за замовчуванням використовується й у перекладі. Найнеприємніше, з чим він зіштовхується, — невдалий добір кольорів: наприклад, білі літери на жовтому фоні.
Однак проблеми зі шрифтами інколи виникають:
Під час перекладу українською може з’ясуватися, що якийсь шрифт не кирилізований, особливо якщо він рідкісний. Для таких шрифтів доводиться шукати схожі шрифти-замінники, які мають кирилицю. Це непростий процес: інколи знайти їх не вдається, не всі вони безплатні тощо.
Специфічна проблема в разі перекладу з ієрогліфічних мов: кожен ієрогліф займає два байти, а кожен кириличний символ — один. Через це іноді виникають технічні дива під час підрахунку кількості символів.
Специфіка кириличних літер: у мовах на основі латиниці, насамперед в англійській, багато вузьких букв (I, J, L, T) і мало широких (M і W). В українській навпаки: багато широких (Ш, Щ, Ю, М, Ж) і мало вузьких. Крім того, український текст зазвичай на 20–30 % довший за аналогічний англійський. І якщо автор вихідного тексту не врахував цей факт і не передбачив достатньо місця для перекладу, перед перекладачем постає непросте завдання: втиснути переклад у відведене місце, не спотворюючи зміст. Інколи це вдається зробити завдяки добору шрифту з вужчими символами.
Особливо важливе значення шрифти мають в ігровій локалізації: гру зі вдало дібраними шрифтами купуватимуть із більшою ймовірністю, ніж із потворними.
Поради щодо граматики й стилістики Перелічені нижче словопотяги офіційно називаються складені підрядні сполучники. Якщо у вашому тексті отаке страховисько опинилося на початку речення або звороту — після тире, дужки тощо, — то, найімовірніше, але не завжди, кома в ньому не пишеться (кому цікаво чому: див. Український правопис, § 158, ч. II, п. 3, прим. 8, це на стор. 225). Але якщо ви небайдужі […]
Абстрактні напівфілософські міркування Машинний переклад потроху витискає з ринку тих перекладачів, які не можуть наздогнати його за якістю, — тобто не дуже досвідчених. Унаслідок цього співвідношення досвідчених і недосвідчених теоретично має поступово змінюватися на користь перших. Здавалося б, це привід для радощів. Але досвідчений перекладач — це, власне кажучи, недосвідчений, який набрався досвіду. Постає питання: з кого […]
Коротко про те, як писати про об’єкти, названі на честь когось Короткий спойлер для тих, кому ліньки читати все: * * * Тепер докладніше з прикладами. Власне ім’я пишемо в родовому відмінку (кого? чого?): Власне ім’я може містити дефіс: Якщо об’єкт названо на честь кількох людей, перераховуємо їх усіх через тире з пробілами (а не через дефіс і не через кому!): Це […]
Про знаки пунктуації в іспанській мові Знаки питання й оклику в іспанській мові використовуються не так, як в українській. Ми ставимо ? або ! тільки в кінці речення. Якщо речення довге, буває, читаєш-читаєш його з розповідною інтонацією, і раптом у самому кінці з’ясовується, що воно питальне. В іспанській такого немає: у ній спеціальним знаком — перевернутим […]
Про способи усунення помилки в Trados Studio Під час спроби згенерувати перекладений документ у Trados Studio (тобто зробити «клін») іноді виникає така помилка: Failed to save target content: Cannot find central directory. Виникає вона через те, що дані вихідного файлу, з якого було створено перекладений вами SDLXLIFF-файлу і який зберігається в ньому, якимось чином було пошкоджено, і через це Trados Studio […]