Клод Еміль Жан-Батіст Літр

Цікава та маловідома історія про позначення літра
Преамбула. Є загальне правило: якщо одиниця вимірювання названа на честь людини, то її позначення пишеться з великої літери, якщо ні — з малої.
Приклад: був такий собі лорд Кельвін, він же Вільям Томсон. На його честь названо одиницю вимірювання температури — кельвін. Це загальна назва — отже, пишемо з малої. А позначення пишемо з великої — К, бо одиниця вимірювання названа на честь людини. Написати к, з малої — це помилка.
А літр названий не на честь людини. Це слово походить від давньофранцузької одиниці об’єму (літрон), тому позначення л пишемо з малої.
В українській проблем із л не виникає. Але в мовах на основі латинської абетки важко візуально відрізнити маленьку l від великої I (це велика i з крапкою) та від цифри 1. Є шрифти, у яких вони взагалі однакові. Через це постійно виникає плутанина.
Щоб уникнути непорозумінь, літр замість малої l часто позначали великою L, хоча система SI це забороняє.
* * *
Тепер амбула. Аби «легалізувати» заборонене позначення L, одна весела людина вигадала чоловіка на ім’я Клод Еміль Жан-Батіст Літр, а разом із цим і всю його «біографію» — і опублікувала жартівливу статтю про нього в одному науковому журналі як першоквітневий жарт. Мовляв, цей Літр був сином виробника винних пляшок і запропонував одиницю вимірювання їхнього об’єму. А оскільки це людина, позначення літра L потрібно писати з великої.
Жарт оцінили, і були навіть спроби розвинути біографію цього Літра: вчена братія почала вигадувати ще й його синів і дочок. Але чимало серйозних вчених не помітили каверзи та стали посилатися на цю статтю як на першоджерело. Посилаються навіть досі.
Справа товариша Літра набула такого розмаху, що в жовтні 1979 року на 16-й Генеральній конференції мір і ваг була ухвалена резолюція, яка законодавчо дозволила використовувати для позначення літра і малу l, і велику L — як виняток із загального правила.
Коли купите вироблену за кордоном пляшку, придивіться: літр на ній, найімовірніше, буде позначений великою L.