наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

Адаптація міжнародних брендів та слоганів для українського ринку

На конкурентному глобальному ринку адаптивний брендинг є критично важливим для будь-якої компанії, що прагне зберегти свою ідентичність у різних лінгвістичних ландшафтах. Хоча послідовність є ключовим фактором, повідомлення по-справжньому резонує лише тоді, коли воно пристосоване до специфічних культурних та емоційних тригерів локального ринку. В Україні цей процес виходить за межі простого перекладу, оскільки мова та очікування […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Найпопулярніші мови для локалізації

Як ми визначаємо «найпопулярніші мови локалізації» Популярність мов для перекладу визначається не лише кількістю людей, що ними розмовляють. Насправді чисельність носіїв — це лише один із факторів. Розгляньмо три найважливіші критерії, що роблять мову пріоритетною для локалізації. Топ-10 мов для локалізації у 2026 році Англійська Залишається глобальною мовою бізнесу, технологій та науки. Це основна мова-джерело (source language) […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Майстерність мультимедійної локалізації: як зберегти тональність та гумор при перекладі

Мультимедійний контент відіграє вирішальну роль у сучасному цифровізованому світі та став невід’ємною частиною нашої особистої та колективної культури. Ми постійно взаємодіємо з ним на роботі, під час відпочинку чи навчання, а також для вирішення повсякденних завдань. У контексті міжнародної бізнес-діяльності мультимедіа є чудовим інструментом для розширення глобальної присутності та зв’язку з різними авдиторіями, допомагаючи ефективно […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

Локалізація e-learning платформ та освітнього контенту

У сучасному глобалізованому цифровому середовищі надання знань лише однією мовою вже недостатньо для успіху учнів. Ефективні послуги з локалізації електронного навчання виходять за межі простого дослівного перекладу; вони передбачають глибоку адаптацію та контекстуалізацію навчальних ресурсів відповідно до специфічних культурних потреб, зокрема й українського ринку. Чітко структурований процес локалізації допоможе вашій команді надати кожному учню цікавий […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 6

Як локалізувати форми, кнопки та повідомлення про помилки

Принципи локалізації інтерфейсу (UI) Локалізація інтерфейсу користувача має певні особливості, які слід врахувати ще до початку будь-якого проєкту з перекладу. По-перше, важливо визначити цільову аудиторію. Якість локалізації зрештою оцінюватимуть користувачі інтерфейсу, а не лінгвісти. Для них ерудиція перекладача чи стилістична витонченість значно менш важливі, ніж чіткість і функціональність інтерфейсу. З цього випливає перший принцип: максимальна […]