наш блог

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію 

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 1

У квітні 2019 року в Україні був прийнятий, а в липні набрав чинності так званий «Закон про мову». Його точна назва — Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Він зароджувався в тривалих суперечках, а після прийняття породив багато питань у всіх, чия діяльність так чи інакше пов’язана з мовами та перекладом.

Закон повністю змінив підхід до інформаційного супроводження товарів і послуг, які продаються в Україні. Що це означає для їхніх постачальників? Яких сфер він торкається, а яких ні? Чи отримають яке-небудь покарання ті, хто його вимоги не виконує?

У цій статті ми відповімо на запитання, які турбують розробників програмного забезпечення, виробників обладнання, творців інформаційних ресурсів і провайдерів послуг.

Мені тепер дозволено розмовляти тільки українською?

Прийняття закону про мову є логічним розвитком 10-ї статті Конституції України: «Державною мовою в Україні є українська мова». Ні Конституція, ні Закон про мову ніяк не регламентують мову побутового спілкування. Навпаки — Конституція гарантує свободу мови всім громадянам України. Тому розмовляти, як і раніше, можна будь-якою мовою.

Проте якщо ви надаєте інформаційні послуги, офіційні дані про продукцію, яка поширюється в Україні, взаємодієте зі споживачами за допомогою вебсайтів, засобів реклами, інтерфейсів програмного забезпечення, друкованих видань, відео, — ви зобов’язані забезпечити споживачу ваших послуг і товарів можливість ознайомитися з ними державною мовою — українською.

Про які сфери йдеться?

Якщо коротко, логіка закону така: з українським споживачем потрібно розмовляти українською мовою.

Згідно з вимогами закону, інтерфейси програмного забезпечення, яке реалізується в Україні, мають бути доступними державною мовою. Насамперед це стосується програм і вебсайтів для органів державної влади, навчальних закладів, державних установ і організацій.

Вебсайти компаній, які надають послуги та реалізують товари в Україні, мають містити українську версію. Причому ця версія має бути основною: користувачам з України вона має бути доступною за замовчуванням. Крім того, обсяг інформації в ній має бути не меншим, ніж у версіях іншими мовами.

Ті ж правила розповсюджуються на технічну та проєктну документацію, рекламні й маркетингові матеріали, публікації в ЗМІ, документи у сфері охорони здоров’я, транспорту, телекомунікацій і спорту тощо.

Є й деякі винятки, проте їх небагато: спеціалізоване наукове, технічне та професійне обладнання дозволено розповсюджувати на території України й без локалізації державною мовою — за умови, що його інтерфейс перекладено англійською або іншими офіційними мовами Євросоюзу. Також закон не розповсюджується на друковані видання мовами корінних народів України.

А якщо не перекладати?

Закон регламентує діяльність Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо під час перевірки виявлять відсутність української версії, власник сайту або інших матеріалів отримає попередження, а потім ризикує отримати штраф.

За порушення різних статей закону передбачені не лише штрафи, а й кримінальна відповідальність. Зокрема, санкції передбачені за знущання з мови як символу державності, незнання мови державними службовцями та суддями, порушення мовних квот у засобах масової інформації та кіно, відсутність україномовної версії сайту, порушення вимог відносно робочого спілкування та документообігу в організаціях, на підприємствах, в органах влади.

Скільки часу відведено на впорядкування мовних версій?

На те, щоб виконати переклад сайтів, інтерфейсів і документації українською мовою, виробникам і постачальникам надається від 6 до 18 місяців із моменту набрання законом чинності. Мається на увазі, що цього часу цілком достатньо для локалізації та перекладу сайтів і матеріалів, призначених для українського споживача.

Що робити?

Найдешевший і найшвидший спосіб українізувати свої товари та послуги — скористатися машинним перекладом. За його допомогою створити українську версію, наприклад, сайту можна за лічені хвилини.

Однак потрібно розуміти, що машинний переклад, як би він не був схожим на «людський», не є передаванням сенсу. Розплата за таку економію буває жорстокою: якість ваших продуктів, імовірно, вважатимуть невисокою, не вищою за якість їхньої локалізації. У соцмережах ваші «переклади» розберуть на цитати, і хоча кількість переходів на ваш сайт, можливо, збільшиться, репутація вашої компанії напевне постраждає.

Забезпечити єдність термінології на всіх сторінках сайту, у всій документації та додатку дає змогу переклад за допомогою CAT-інструментів, виконаний людиною. Щоб переконатися в читабельності отриманого тексту, рекомендовано провести додатковий раунд вичитування редактором.

Ще один варіант — написання текстів (копірайтинг) одразу українською. У такому разі розміщені на сайті матеріали будуть із самого початку орієнтованими на українську аудиторію, що користувач або читач неодмінно оцінить.

Посилання

Повний текст закону представлено на сайті Верховної Ради України.

Рекомендований контент

Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 2

Культурна адаптація рекламних кампаній для українського ринку

Коли бізнес виходить на новий ринок або запускає на ньому рекламну кампанію, то завжди прагне показати себе з найкращого боку. Саме у такій ситуації можуть знадобитися послуги з культурної адаптації, яка допоможе вдосконалити маркетингову стратегію для конкретної країни чи регіону та знайти надійну опору для взаємодії з місцевою аудиторією. Якщо ви шукаєте спосіб привернути увагу […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 3

Чому локалізація UI/UX важлива: приклади вдалого та невдалого UX-копірайтингу

Коли виробники говорять про локалізацію, то часто мають на увазі «просто переклад інтерфейсу». Однак на практиці локалізація користувацького інтерфейсу (UI) і користувацького досвіду (UX) — це різні речі. Плутанина в цих двох поняттях може призвести до зниження конверсії, рівня задоволеності клієнтів і втрати їхньої довіри. Якісний продукт не лише «розмовляє» мовою користувача — він «мислить» […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 4

Майбутнє українського субтитрування й озвучення в EdTech

За останнє десятиліття дистанційне навчання (e-learning) стало невід’ємною частиною освіти. Глобальні події останніх років — пандемія COVID-19 і повномасштабне вторгнення Росії в Україну — довели, що онлайн-освіта є критично важливим інструментом, який забезпечує українцям доступ до знань поза межами навчальних авдиторій. Проте величезний масив корисного контенту створюється англійською мовою, тож без якісного українського субтитрування і професійного озвучення […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 5

Переклад, локалізація чи транскреація: у чому справжня різниця?

Переклад, локалізація і транскреація — це три ключові терміни в галузі перекладу, що позначають різні способи адаптації контенту для іноземної аудиторії. Хоча вони взаємопов’язані, це не одне й те саме. Коли ви плануєте адаптувати контент, застосунок або вебсайт для виходу на новий ринок, один із цих підходів буде значно ефективнішим за інші. Розгляньмо фундаментальні відмінності […]
Як «Закон про мову» вплине на українську локалізацію  - 6

Як машинний переклад у поєднанні з людським редагуванням скорочує час виходу на ринок?

Побоювання, що машини замінять перекладачів, існують десятиліттями. Останнім часом стрімкий розвиток ШІ спровокував ще запекліші дискусії щодо майбутнього професії. Попри ці страхи, перекладачі не зникли. Натомість машинний переклад трансформував їхню роботу. Сучасні відповідні інструменти здатні створювати швидкі, недорогі та досить точні чернетки. Це змусило багато компаній замислитися: як за допомогою цієї технології пришвидшити вихід на […]