Добре англомовним, у них для всіх універсальне «dear»

Припустімо, вам потрібно написати:

Шановний _______________!

Але хто конкретно це буде — шановний чи шановна, або навіть шановні, — наперед невідомо. Англомовним добре, у них Dear …  — і всі задоволені. А нам як бути?

Напрошується відсікання проблемного закінчення за принципом «нема закінчення — нема проблеми». Але в культурної людини не підніметься рука написати:

Шан. _______________!

Так інколи пишуть, але від цього шан. відгонить неповагою. Виходить оксюморон: якщо ви, звертаючись до того, кого поважаєте, полінувалися написати слово шановний повністю, — отже, не дуже вже ви його поважаєте, і це відразу видно.

Є дуже багато ситуацій, коли рід і/або число іменника, прикметника чи дієслова наперед невідомі. Вони скрізь зустрічаються, особливо в різноманітних договорах, анкетах, бланках тощо:

• Укажіть отримувача (отримувачів)
• Вставте аркуш (аркуші) паперу
• На зборах виступав (виступала, виступали)

На жаль, немає чіткої відповіді, яку можна було б вважати правильною. Не відразу навіть зрозуміло, за яким запитом шукати її в інтернеті. Стихійно випрацювалося кілька підходів до розв’язання цієї проблеми.

• Наводити варіанти слова повністю в дужках: введіть значення параметра (значення параметрів). Це коректно, але довго. І якось сумно.
• Наводити варіанти слова повністю через скісну риску: введіть значення параметра/значення параметрів.

Взагалі-то скісна риска — чужий символ в українській мові, хоча поступово вона в неї проникає (і/або, наприклад). Крім того, виникає додаткове запитання: чи потрібно відбивати її пробілами. Відповідь на нього теж неочевидна, якось поговоримо про це.

• Скорочувати, просто відрізаючи варіативне закінчення: введіть знач. парам. Це не завжди зрозуміло (як у прикладі) і не всюди це можна застосувати (як у випадку з шан. вище).
• Наводити можливі закінчення в дужках: введіть значення параметра(-ів).

За розбір останнього випадку потрібно подякувати перекладачці Катерині Філатовій (текст російською). Загальне правило: дужки потрібно писати впритул до слова, без пробілу, оскільки в них усередині частина слова. Цей випадок розпадається на три підвипадки:

• Якщо основа слова не змінюється, а закінчення просто додається, пишемо його в дужках без дефіса: параметр(и), психолог(иня), принтер(и).
• Якщо закінчення змінюється, пишемо в дужках, але вже з дефісом: заберіть свою(-ї) брудну(-і) руку(-и).
• Якщо ж змінюється ще й основа слова, доведеться повернутися до найпершого варіанта — навести в дужках змінене слово повністю, не скорочуючи його: повинен (повинна), згоден (згодна).

* * *

Зрозуміло, що офіційно все це ніде не описано й має рекомендаційний характер.

Додамо лише, що Microsoft такі викрутаси не любить і радить вживати лише множину: