Про помилки із вживанням «ЇХНІЙ» і як ЇХ уникнути

Помилка, яка трапляється майже так само часто, як порушення правил милозвучності

Ні для кого не секрет, що в українській мові досі багато росіянізмів, яких все ж намагаються поступово позбуватися, хоч і не дуже послідовно. Ми писали нещодавно про затверджений в усіх словниках термін НЕРЖАВІЮЧИЙ, дієприкметник із суфіксом -ЮЧ-, вживання якого критикується українськими мовознавцями, але саме цей варіант наразі є найпоширенішим.

Сьогодні ми поговоримо про ще одне перенесення російської конструкції, яке вже давно вважається ненормативним у сучасній українській літературній мові, але чомусь мовці досі часто припускаються цієї помилки. Йдеться про вживання ЇХНІЙ і ЇХ.

Тут можуть промахуватися навіть грамотні та лінгвістично підковані люди — переважно ті, хто в основному користується російською та закарбував у пам’яті, що ИХНИЙ — це просторіччя, і вживати його пристойній і освіченій особі не comme il faut. Однак в українській мові обидва слова, ЇХНІЙ і ЇХ, є цілком законними та повноправними, ще й різними частинами мови — а отже, аж ніяк не можуть бути взаємозамінними.

ЇХНІЙ — це присвійний займенник, означає «належний їм» і відмінюється за всіма відмінками та родами, в однині та множині. Відповідає на питання чий?

ЇХ — це форма родового або знахідного відмінків від займенника 3-ї особи множини займенника вони. Відповідає на питання кого? чого? що?

Розгляньмо приклад, який ми знайшли в Корпусі української мови, налаштувавши пошук у публіцистичних текстах:

Більше того, їх власний бізнес від цього тільки виграв.

Застосуймо перевірку за допомогою запитання. Бізнес, про який у цьому реченні йдеться, напевне належить комусь, але через відсутність контексту ми не можемо сказати, ЧИЙ він — але нам і байдуже, адже важливо те, що граматично тут має бути ЇХНІЙ, не ЇХ.

І прикладів таких сила-силенна. Звернімося й до наших улюблених державних стандартів.

• ДСТУ 2097-92 — Напівфабрикати волокнисті целюлозно-паперового виробництва та показники їх якості. Терміни та визначення
• ДСТУ 3326-96 — Риба, морськi безхребетнi, водоростi та продукти їх перероблення. Терміни та визначення

Можливо, в цих і подібних випадках хочеться запитати, чия то якість і чиє перероблення, але це навряд виправдано, адже приналежність предмету — річ сумнівна. Тому тут стандарти не підвели.