наш блог

Про шрифти в локалізації

Про шрифти в локалізації - 1

Бувають випадки, коли під час перекладу виникають проблеми зі шрифтами

Під час роботи з текстом шрифти — це зазвичай останнє, про що думає перекладач. Який шрифт у вихідному тексті, такий за замовчуванням використовується й у перекладі. Найнеприємніше, з чим він зіштовхується, — невдалий добір кольорів: наприклад, білі літери на жовтому фоні.

Однак проблеми зі шрифтами інколи виникають:

  • Під час перекладу українською може з’ясуватися, що якийсь шрифт не кирилізований, особливо якщо він рідкісний. Дійсно, не в кожному шрифті є кирилиця. Для таких шрифтів доводиться шукати схожі шрифти-замінники, які мають кирилицю. Це непростий процес: інколи не так уже й легко їх знайти, не всі вони безплатні тощо.
  • Специфічна проблема в разі перекладу з ієрогліфічних мов: кожен ієрогліф займає два байти, а кожен кириличний символ — один. Через це іноді виникають технічні дива під час підрахунку кількості символів.
  • Специфіка кириличних літер: у мовах на основі латиниці, насамперед в англійській, багато вузьких букв (I, J, L, T) і мало широких (M і W). В українській навпаки: багато широких (Ш, Щ, Ю, М, Ж) і мало вузьких. Крім того, український текст зазвичай на 20–30 % довший за аналогічний англійський. І якщо автор вихідного тексту не врахував цей факт і не передбачив достатньо місця для перекладу, перед перекладачем постає непросте завдання: втиснути переклад у відведене місце, не спотворюючи зміст. Інколи з ним виходить впоратися завдяки добору шрифту з вужчими символами.

Особливо важливе значення шрифти мають в ігровій локалізації: гру зі вдало дібраними шрифтами купуватимуть із більшою ймовірністю, ніж із потворними.

Рекомендований контент

Про шрифти в локалізації - 2

Як налаштувати поведінку Passolo після натискання клавіші Enter

Програмне забезпечення Passolo (його ще називають SDL Passolo) — це один із найзручніших інструментів для локалізації програмного забезпечення. Проте навіть досвідчені перекладачі не завжди знають, що поведінку клавіші Enter у цьому інструменті можна змінювати. Ця невелика настройка допоможе уникнути автоматичного підтвердження сегментів, зберегти гнучкість під час роботи та оптимізувати процес перекладу у Passolo. Поведінка клавіші Enter […]
Про шрифти в локалізації - 3

Клавіатурні команди, які запускають програми у Windows

Багато користувачів Windows навіть не здогадуються, що за допомогою простих клавіатурних команд можна відкривати потрібні програми швидше, ніж мишкою чи через меню Пуск. Якщо ви постійно працюєте з кількома офісними програмами, як-от Word, Excel або Outlook, ці гарячі сполучення клавіш Windows допоможуть заощадити десятки хвилин щодня. Основні клавіатурні команди для запуску програм У Windows 10 і […]
Про шрифти в локалізації - 4

Як ввести символ табулятора в таблиці Word

Більшість користувачів Microsoft Word знають, що клавіша Tab створює відступ у тексті. Якщо поставити курсор посеред звичайного абзацу й натиснути Tab, програма вставляє символ табуляції — прихований форматувальний знак, який дає змогу красиво вирівнювати текст. Це одна з базових, але дуже потужних функцій Word, адже вона допомагає робити структуровані списки, оформлювати колонки, надавати тексту табличний вигляд, […]
Про шрифти в локалізації - 5

Як усунути помилку «Argument ‘0’ is out of range» у Trados Studio

Під час роботи в Trados Studio перекладачі іноді стикаються з малозрозумілим повідомленням: Argument '0' is out of range. It should be between 1 and 2147483647. Parameter name: <...> На перший погляд, це схоже на технічну нісенітницю — щось «не те з якимись цифрами». Однак на практиці ця помилка Trados Studio може заблокувати збереження перекладу й створити […]
Про шрифти в локалізації - 6

Як перекладати українською англійські скорочення A.D., B.C., BCE і CE

Англійські скорочення A.D. і B.C. A.D. — скорочення від латинського Anno Domini («у літо Господнє»), яке, своєю чергою, є частиною фрази Anno Domini Nostri Iesu Christi («у рік Господа нашого Ісуса Христа»). З’явилося воно в Європі в ранньому середньовіччі. Сама система літочислення «від Різдва Христового» з’явилась у VI столітті; її розробив римський монах Діонісій Малий. B.C. — скорочення від Before Christ (букв. «до [народження] Христа»). […]