наш блог

Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле 

Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 1

Про використання символів

Індіанський вождь на ім’я Секвоя, також відомий світу під іменем Джордж Гесс, не знав англійської мови, але часто бачив, як нею пишуть білі поселенці. Його рідною мовою була черокі, яка на той час (початок XIX століття) ще не мала писемності.

Усвідомивши, що звуки можна позначати закарлючками та передавати на папері, Секвоя вирішив самостійно розробити писемність для мови черокі. Після невдалих спроб він назбирав різноманітних знаків і вручну, за лише йому відомим принципом, приписав їм різні звуки.

Латинських літер Секвоя не знав; цифр, очевидно, теж. І в нього не було упереджень — що цей знак зазвичай звучить так, а цей отак. Ба більше: кожен знак у нього позначав цілий склад.

Так у 1821 році народився ні на що не схожий і водночас схожий на все складовий алфавіт, який містив аж 86 літер. А через 10 років 90 % членів племені черокі вже вміли ним писати. Цікаво, що тодішні білі поселенці про такий рівень грамотності навіть не мріяли.

Людину, що звикла до традиційних латинських літер, алфавіт черокі шокує. Літери виглядають знайомо, але позначають геть інше. Ось приклад того, як вони вимовляються:

  • I = ква
  • H = мі
  • 4 = се
  • Ь = сі
  • Z = но
  • W = ла

Так неграмотний індіанець створив принципово нову систему письма. Вона благополучно дожила до наших днів і навіть присутня в Юнікоді.

Рекомендований контент

Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 2

Чому в діалоговому вікні текст однією мовою, а кнопки іншою

Про технічну проблему локалізації Одна з технічних проблем локалізації, на яку перекладач не може ніяк вплинути: повідомлення в діалоговому вікні однією мовою, а кнопки іншою (на скриншоті приклад з інтерфейсу Trados Studio). Так виходить тому, що текст повідомлення програма видає сама, своєю мовою, а текст кнопок вона тягне з Windows — мовою Windows. Програмісту так зручно: […]
Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 3

«Автівка» і «автоцивілка»

Про автомобільні терміни Обговорюємо два автомобільні терміни — автівка й автоцивілка. Автівка Факт, який може здивувати: слова автівка немає в українських орфографічних словниках. Його використовують постійно, особливо на телебаченні, і воно видається «легальним», але в лінгвістиці вважається розмовним. Автоцивілка Хоча це слово з’явилося в повсякденному мовленні давно, із запровадженням обов’язкового автострахування, донедавна його не було в офіційних словниках. Утім, на відміну […]
Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 4

Як українською «бомж»?

Цікава етимологія слова Як не дивно, в українській мові існує слово бомж. Це цікавий приклад того, як іншомовна абревіатура імпортувалася в українську як повноправне слово. Воно офіційно присутнє навіть у СУМ-20. Якби бомж імпортувався в українську «за правилами», це було б важковимовне БВМП (без определенного места жительства > без визначеного місця проживання). Але узус гнучкіший […]
Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 5

Про ідіоми «ще й кіт не валявся» і «ще й кінь не валявся»

Про походження ідіоми В українській мові є загадкова приказка «ще й кіт не валявся». Її значення — роботи багато, але до неї ще навіть не бралися. Згадують також і коня («ще й кінь не валявся»), але кота вдвічі частіше, якщо судити з частоти вживань. До чого тут кіт, не зовсім зрозуміло, етимологію надійно не встановлено. Мабуть, […]
Писемність черокі: знайоме, але незрозуміле  - 6

Приклад зайвої локалізації

Про те, коли локалізація може бути зайвою Ось приклад поганої локалізації. Точніше, не те щоб поганої — дивної. Це скриншот діалогового вікна налаштувань Word (Файл > Параметри > Правопис > Параметри автовиправлення…). Як нескладно здогадатися, коли цей прапорець встановлено, Word автоматично пише назви днів тижня з великої літери, як це заведено в англійській. З одного боку, в українській мові такий прапорець зайвий: на відміну від англійської, […]