Blog Archive

Про помилки із вживанням «ЇХНІЙ» і як ЇХ уникнути

Помилка, яка трапляється майже так само часто, як порушення правил милозвучності Ні для кого не секрет, що в українській мові досі багато росіянізмів, яких все ж намагаються поступово позбуватися, хоч і не дуже послідовно. Ми писали нещодавно про затверджений в усіх словниках термін НЕРЖАВІЮЧИЙ, дієприкметник із суфіксом -ЮЧ-, вживання якого критикується українськими мовознавцями, але саме […]

Про термінологію SpaceX

Навіть зараз, під час пандемії, у космонавтиці відбувається багато цікавого. Усі ми часто маємо справу з посібниками. Свій user guide є навіть у SpaceX, як виявилося. Він, щоправда, не стосується перекладу. А перекладу стосуються терміни, які постійно присутні на екрані на стримах місій SpaceX. Про них сьогодні й поговоримо. Розберімо, наприклад, ось цей стрим. Місія […]

Таємниця помилки «Object reference not set to an instance of an object» у Trados Studio

«Object reference not set to an instance of an object» — незрозуміла та дуже неприємна помилка в Trados Studio Object reference not set to an instance of an object (або, якщо у вас Windows з українським інтерфейсом, Не встановлено посилання на об’єкт для екземпляра об’єкта) — одне з найнеприємніших повідомлень про помилку в Trados Studio. Власне, воно […]

Нержавкий, нержавіючий, неіржавний, неіржавкий, неиржавний, неіржавний, нержавілий, неіржавілий, нержавійний

Нержавкий, нержавіючий, неіржавний, неіржавкий, нержавілий, неіржавілий, нержавійний… А скільки варіантів назбирали ви? Ми вже неодноразово писали про підводні камені в українській термінології. Але раніше йшлося про неправильне вживання близьких за значенням термінів (масло vs мастило або пальне vs паливо). Сьогоднішня тема несподівано виявилася набагато заплутанішою. Для терміна, який англійською звучить STAINLESS, а російською НЕРЖАВЕЮЩИЙ, у […]

Голосних і приголосних букв не існує!

Навіть лінгвісти можуть припускатися помилок, намагаючись дотримуватися правил милозвучності Навіть досвідчені лінгвісти, виконуючи правила милозвучності, іноді помилково замінюють прийменник У на В або навпаки. Наприклад, є ось таке речення: У якому випадку потрібно заміняти «у» на «в», ми зараз з’ясуємо. § 23 «Нового українського правопису» вимагає ставити прийменник В «…на початку речення перед буквою, що […]

Пам’ять перекладів CovidTM від Smartcat 

Smartcat вирішив створити загальнодоступну пам’ять перекладів на основі матеріалів про коронавірус Останнім часом стало складно написати пост так, щоб не згадати в ньому назву цього злощасного вірусу. Оскільки зараз поспіхом в усіх мовних напрямках перекладається величезна кількість текстів про коронавірус, епідемії тощо, Smartcat вирішив зробити добру справу та зібрати їх у загальнодоступну пам’ять перекладів — CovidTM, […]

Безкоштовна QA Distiller 

В умовах пандемії багато розробників намагаються допомогти своїм клієнтам Починаючи з 1 квітня та версії 9.3.5, стала безкоштовною QA Distiller (також відомий як QAD) — програма для напівавтоматичної перевірки якості перекладу. Ні, це не жарт. QAD — це конкурент Xbench, Verifika та подібних програм. Досі її було представлено в трьох версіях — Freelance, Professional і Enterprise. Залишається одна — […]

Про клацаючі приголосні та їх передачу на письмі 

У кожної мови свої особливості, але інколи з ними непросто впоратися під час перекладу Серед величезного різноманіття звуків, за допомогою яких людина конструює слова, різко виділяються так звані клацаючі приголосні, також відомі як клікси, що використовуються в койсанських мовах. Люди, які ними розмовляють, живуть на півдні Африки в районі пустелі Калахарі. З цих людей європейцям […]

Про коронавірус у перекладі

З огляду на пандемію варто обговорити деякі термінологічні аспекти Зараз тільки найлінивіші праски не торочать про коронавірус і пандемію. Ми не розповідатимемо про те, як правильно чхати й чого не торкатися руками. Оскільки напевне багатьом із нас доведеться або вже довелося писати чи перекладати тексти з цієї злободенної теми, нас цікавить лінгвістичний і, так би […]

Про помилки в державних стандартах

Навіть державні стандарти не застраховані від граматичних помилок і розбіжностей у використанні термінів В українських державних стандартах (ДСТУ) чимало лінгвістичних негараздів. Щоб їх побачити, достатньо побіжно переглянути їхні назви. Ось лише деякі приклади. РОЗБІЖНІСТЬ У ТЕРМІНАХ пакування / паковання• ДСТУ 2888-94 — Пакування та консервація• ДСТУ 2887-94 — Паковання та маркування мастильний / змащувальний• ДСТУ […]